RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 страхування врожаю 


Сільське господарство істотною мірою залежить від примх погоди. А природна стихія – річ непередбачувана. Тож, прагнучи підтримати й убезпечити сільгоспвиробників, Райффайзен Банк Аваль спільно із провідними страховими компаніями України та з використанням підходів Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) пропонують сільгоспвиробникам низку нових унікальних страхових програм.

Страхові програми розроблено на основі провідного світового досвіду та з урахуванням географічних особливостей України. На всіх етапах проводилися також консультації з досвідченими експертами провідних страхових компаній України. Крім цього, в процесі створення нових страхових продуктів були використані пропозиції Міністерством аграрної політики та продовольства України.

 

А найголовніше – вивчалася думка сільгосптоваровиробників, щоб якомога точніше врахувати їхні потреби та побажання.

 

Ці унікальні для України страхові продукти захистять посіви й урожай сільськогосподарських культур на весь період вирощування та допоможуть сільгоспвиробникам зменшити збитки, спричинені несприятливими погодними умовами, стабілізувати доходи й підвищити конкурентоздатність агровиробників.

 

Сільськогосподарські культури, які можна застрахувати:

 

    озима та яра пшениця;

    озимий і ярий ячмінь;

    озимий ріпак;

    соняшник;

    кукурудза;

    цукровий буряк (з 2012 року).

 

Ризики, від яких можна застрахувати сільськогосподарські культури:

 

    вимерзання, ожеледь, заморозки, льодова кірка, випрівання (на зимовий період);

    весняні заморозки;

    град, удар блискавки;

    землетрус;

    лавина, земляний зсув, сель;

    пожежа (крім лісової);

    сильний вітер, пилова буря, шквал, смерч, суховій, видування;

    злива, сильна злива, тривалі дощі, павідь, паводок;

    засуха чи зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, дуже сильна спека, ґрунтова кірка, випадіння рослин;

    епіфітотійний розвиток хвороб рослин;

    епіфітотійне розмноження шкідників рослин;

    вторинні хвороби рослин (внаслідок настання ризиків);

    протиправні дії третіх осіб щодо рослинницьких насаджень.

 

Переваги програм агрострахування

 

    Нові унікальні страхові продукти для агробізнесу.

    Комплексний страховий захист від погодних ризиків, протиправних дій третіх осіб і хвороб рослин.

    Клієнт сам обирає рівень (страхове покриття) страхового захисту, оптимальний для нього.

    Справедлива ціна: тарифні ставки розраховано з урахуванням статистичних даних в Україні за останні 20 років.

    Можливість оплати вартості страхування за рахунок кредитних коштів.

    Мінімальний перелік документів, необхідних для укладення договору страхування й отримання страхового відшкодування.

    Чітка та прозора методика врегулювання збитків і визначення розміру страхового відшкодування.

    Використання сучасних GPRS-технологій при огляді посівів сільгоспкультур.

    Проведення оглядів посівів і врегулювання збитків залученими незалежними фахівцями.

    Середня ціна страхування – 100–200 грн/га.

 

На виробничий процес у сільському господарстві значно сильніше, ніж в інших галузях, впливають несприятливі природно-кліматичні умови, які можна розподілити на дві групи. Першу складають постійнодіючі, тобто звичайні для певної місцевості природні фактори: невисока якість грунтів, короткий вегетаційний період, вітри в окремі періоди тощо. До другої групи відносяться випадкові, незвичайні відхилення від умов розвитку сільськогосподарських культур чи утримання тварин: градобій, засуха, ранні заморозки тощо. Нейтралізація впливу на сільськогосподарські результати факторів другої групи досягається за допомогою створення страхових фондів.

 

Найбільш ризикованим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Під це виробництво відведено більш як половину території України. Рослинництво - це діяльність, здійснювана переважно під відкритим небом, і на результати господарювання тут істотно впливають коливання кліматичних умов та інші природні чинники, які точно прогнозувати неможливо.

 

Страхувальниками сільськогосподарських культур можуть виступати всі юридичні й фізичні особи, що використовують земельні угіддя. Об'єктами страхування в рослинництві є зернові (озимі та ярові), зернобобові, технічні, овочеві, баштанні, кормові культури, урожай садів, ягідників, виноградників. Страхуватись можуть також розсадники, теплиці тощо. Об'єктами страхування багаторічних насаджень виступають безпосередньо самі вони як основні або оборотні фонди, а також врожай цих насаджень. Поряд з оцінкою і відшкодуванням втрат від загибелі чи пошкодження застрахованого врожаю оцінюються і відшкодовуються втрати господарства, зумовлені пересівом чи підсівом (пересадкою) культур після стихійного лиха.

 

Згідно з чинним законодавством в Україні протягом останніх десяти років страхування врожаю сільськогосподарських культур у колективних і фермерських господарствах було добровільним, а в державних - обов'язковим. З реформуванням аграрного сектору економіки питома вага державних підприємств у виробництві продукції рослинництва і тваринництва різко скоротилася. У державній власності залишилися переважно господарства при аграрних наукових та навчальних закладах та деяких відомствах, які використовують продукцію для внутрішніх потреб. Для цих господарств спеціального положення про страхування врожаю так і не було опрацьовано. Тривалий час діяли умови страхування, затверджені в 1977р. Мінфіном СРСР для радгоспів. Але оскільки державні господарства були здебільшого неплатоспроможними, страхових внесків вони не сплачували. Передбачені зазначеними умовами дотації з бюджету також не видавалися. Тому практично страхування державних підприємств, незважаючи на його обов'язковість, як правило, не здійснювалося.

 

У НАСК «Оранта» діють два варіанти добровільного сільськогосподарського страхування. Перший із них охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин, будівель, споруд, сільськогосподарської техніки, інших матеріальних цінностей. Другий варіант (застосовується з 1999 року) має особливості лише щодо страхування сільськогосподарських культур. На відміну від першого варіанта, де об'єктом страхування є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням урожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її врожайності за попередні 5 років, у другому варіанті страховий захист розрахований на відшкодування витрат на посів (садіння) та вирощування сільськогосподарських культур у разі їх загибелі або пошкодження.

 

Для всіх сільськогосподарських культур страхування врожаю починається з дня посіву їх і припиняється в день закінчення збирання врожаю, хоча для визначення цього моменту враховуються особливості деяких культур. Так, страхування зернових, зернобобових та інших культур, збирання яких передбачає обмолот, припиняється тоді, коли врожай складений в скирти чи обмолочений. При страхуванні луб'яних культур (коноплі, кенафу тощо) дія договору припиняється тоді, коли врожай перероблено в зеленому свіжо-збираному стані або вивезено з поля до місця здавання, зберігання чи обробки. Врожай картоплі, овочевих та баштанних культур, садів, виноградників страхується до вивозу його з поля (саду), а врожай коренеплодів — при залишенні його на зберігання в полі до закладення в бурти, ями, траншеї. Такі ж умови властиві й страхуванню зеленої маси силосних культур. Після завершення збирання врожаю його страхування замінюється страхуванням продукції, для чого застосовуються інші умови й правила.

 

2. Основні умови страхування врожаю сільськогосподарських

 

культур і багаторічних насаджень

 

Тривалий час перелік страхових подій у сільському господарстві був надто великий. Страховикові важко було визначати справжні причини та розміри конкретних ризиків. До того ж існував порядок, згідно з яким платежі з добровільного страхування могли здійснюватися тільки за рахунок прибутку, що залишався в господарстві після оподаткування. Через це платити за страхові послуги для більшості господарств було непосильним.

 

Останнім часом застосовується значно коротший перелік страхових ризиків, а страхові платежі дозволено відносити на витрати виробництва.

 

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ураган, повінь, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохання страхувальника перелік страхових випадків можна доповнювати або скорочувати.

 

Уточнено склад страхових ризиків у разі вирощування врожаю в захищеному ґрунті. Тепер страхування врожаю може здійснюватися на випадок: граду, бурі, урагану, пожежі, а також пошкодження самої споруди.

 

Страхування багаторічних насаджень здійснюється на випадок повної загибелі внаслідок вимерзання, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі.

 

Зауважимо, що й після уточнення наведений перелік страхових ризиків значно ширший, ніж застосовуваний у країнах із розвиненою ринковою економікою. Так, у Великій Британії, Нідерландах і багатьох інших країнах страхування врожаю сільськогосподарських культур обмежується такими ризиками: пожежа, повінь, град, обприскування хімічними речовинами (третьою стороною).

 

Поряд із наведеними умовами з лютого 1999 р. НАСК «Оранта» ввела в дію Правила добровільного страхування сільськогосподарських культур за іншим варіантом, де об'єктом страхування є майновий інтерес товаровиробника, пов'язаний з відшкодуванням фактичних затрат на посів та вирощування сільськогосподарських культур у результаті повної загибелі рослин на всій посівній площі або на її частині незалежно від фази розвитку. Страховими подіями за цим видом страхування можуть бути:

 

• вимерзання озимих культур і багаторічних сіяних трав посіву минулих років;

 

• градобій, злива, буря, ураган або затоплення посівів (якщо воно є наслідком стихійного лиха);

 

• вогонь на пні колосових та інших сіяних культур.

 

На страхування не приймаються культури, які висівають щоб отримати зелене добриво або пасовище, а також культури, посіви яких протягом останніх трьох років жодного разу не дали врожаю.

 

Отже, господарства мають змогу вибирати варіанти страхування сільськогосподарських культур. Це особливо важливо з огляду на те, що останніми роками (крім 2001р.) істотно зменшувалися показники врожайності сільськогосподарських культур. Відшкодування вартості втраченого врожаю, визначеної порівнянням урожаю з гектара в поточному році із середнім показником за останні 5 років, досить суб'єктивне. Адже показники врожайності можуть бути низькими не лише через стихійні події, а й унаслідок безгосподарності, нестачі потрібних сортів насіння, органічних та мінеральних добрив, пестицидів, машин і механізмів, а також пального для своєчасного й повного виконання агротехнічного комплексу робіт. Водночас за умов реструктуризації сільського господарства нині вже здебільшого неможливо дістати дані про врожайність окремих культур за попередні роки в межах нових господарських формувань.




Переглядів: 3567 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (5)

Переглядів: 1549 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019