RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 страхування додаткової пенсії 


 У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення громадян здійснюється із трьох джерел:

    державної пенсійної системи (в межах соціального страхування);

    пенсійних фондів підприємств, професійних спілок та міжнародних організацій;

    страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.

 

При такій структурі системи пенсійного забезпечення страхування додаткової пенсії здійснюється страховими компаніями та пенсійними фондами, а гарантована (основна) пенсія виплачується державою і залежить від здатності держави акумулювати необхідні для цієї мети грошові засоби.

 

Пенсійні недержавні фонди за економічною природою є ощадними інституціями. Вони акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків учасників фонду, інвестують їх, а дохід від інвестування розподіляють на потреби самого фонду (підприємницький дохід) та між його учасниками пропорційно до суми внесків. Вважається, що цих засобів має вистачити і до кінця життя застрахованого.

 

Із усього розмаїття страхового забезпечення пенсійними фондами виділяють три головних напрямки:

 

    індивідуальне страхування пенсій, коли клієнт страхує ("купує") пенсію певного розміру;

    індивідуальне страхування пенсії в страховій компанії чи пенсійному фонді, яке ґрунтується на нагромадженні індивідуальних засобів у страховій організації і отриманні пенсії, адекватної нагромадженій сумі;

    групове страхування, коли пенсії учасників адекватні загальній сумі.

 

Найпоширенішим є другий варіант страхового забезпечення громадян. Засади, на яких цей варіант j ґрунтується, мають бути покладені в основу реформування пенсійної системи України в цілому. Передбачається, що пенсійне страхування в Україні має базуватися на системі персональних пенсійних рахунків громадян. Вона акумулюватиме грошові засоби й інвестуватиме їх у спеціальні державні облігації які будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції.

 

Засоби, отримувані від продажу їх і доповнювані надходженнями від податків, передбачається використовувати для фінансування поточних державних пенсійних витрат. З часом вони спрямовуватимуться для інвестування в економіку (спочатку в державний, а потім і в приватний сектор). Очікується, що така система в перспективі дасть змогу громадянам України отримувати трудові пенсії виключно за рахунок засобів, нагромаджених шляхом відрахувань із заробітної плати на персональні пенсійні рахунки.

 

Власне система страхування додаткової пенсії ґрунтується на таких засадах. Термін страхування визначається як різниця між пенсійним віком та віком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальників, котрі досягли 60 років (жінки) та 65 років (чоловіки), встановлюється строк страхування 5 років. Після закінчення строку страхового договору пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю оплачено страховими внесками.

 

Дискредитація створених недержавних пенсійних фондів України в перші роки її незалежності зумовлена такими причинами:

 

    фонди рекламують себе через обіцянки надмірно низьких внесків та досить високих пенсій;

    деякі з них починали здійснювати пенсійні виплати через кілька місяців після одержання внесків, що прирікало їх на банкрутство;

    фонди значною мірою будувались за принципом "піраміди", що забезпечувало їм саморекламу в період їхнього становлення та позбавляло їх перспективи.

Добровільне страхування додаткової пенсії є своєрідним страхуванням на дожиття, але попри безперечну доцільність із рі-зних причин досі не набуло в Україні достатнього розвитку. Крім того, з 1 січня 2004 року в нашій державі розпочиналася реформа системи пенсійного забезпечення громадян, до реалізації якої за-лучені також комерційні страхові компанії.

 

Пенсійне страхування призначене для охорони матеріальних інтересів громадян, зокрема для стабілізації рівня життя при до-житті до похилого віку.

 

Договори страхування укладаються індивідуально, а також із групою осіб.

 

Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійснює застрахованій особі виплати, які пов'язуються з виходом на пенсію (страхування додаткової пенсії) або віком, установле-ним договором страхування. Відповідальність страхової компанії за договорами страхування додаткової пенсії може бути розшире-на за домовленістю сторін. Так, додатково до умов договору стра-хування додаткової пенсії страхова компанія може взяти на себе відповідальність здійснити виплати в разі настання нещасного випадку або смерті страхувальника (застрахованого). Страхова компанія може надати страхувальникові можливість укласти до-говір страхування на користь іншої особи.

 

Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укла-даються з дієздатними громадянами з урахуванням віку, статі і не-залежно від стану здоров'я. Час початку виплати додаткової пенсії може бути пов'язаний з настанням пенсійного віку, а також визна-чений за домовленістю сторін.

 

Страхова сума обумовлюється при укладанні договору стра-хування. При її визначенні враховується розмір поточних виплат, що їх має здійснити страхова компанія. Крім цих основних вип-лат, у договорі страхування можуть бути передбачені й додаткові, які є наслідком участі страхувальника в прибутку страхової ком-панії. Страхувальникові надається право сплатити страхові пла-тежі за один раз або періодичними внесками. Розмір страхових внесків залежить від страхової суми, віку й статі страхувальника (застрахованої особи).

 

Додаткова пенсія залежно від змісту договору страхування може бути виплачена страховиком протягом життя застрахованого або упродовж визначеного періоду Але можливі випадки, коли застрахований не дожив до моменту виплати пенсії або отримував ії лише протягом дуже малого періоду У цих випадках відповідно до умов страхування страхова компанія виплачує вигодонабувачу (спадкоємцям) або певну кількість пенсій (визначається під час укладання договору страхування), або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, яка вже була сплачена застрахованому за його життя.

 

При укладанні договору страхування встановлюється порядок виплати пенсій (щомісячно, за кожен рік та ін.).

 

Умовами договору страхування може бути передбачено, що за життя застрахованого він особисто отримує додаткову пенсію, а в разі його смерті - вигодонабувач, який визначений застрахова-ним, у повному обсязі додаткової пенсії, передбаченої для застра-хованого, або в її частині пожиттєво.

 

Умови проведення страхування додаткової пенсії можуть пе-редбачати надання пільг страхувальникам.

У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення громадян здійснюється із трьох джерел:

 

    державної пенсійної системи (в межах соціального страхування);

    пенсійних фондів підприємств, професійних спілок та міжнародних організацій;

    страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.

 

При такій структурі системи пенсійного забезпечення страхування додаткової пенсії здійснюється страховими компаніями та пенсійними фондами, а гарантована (основна) пенсія виплачується державою і залежить від здатності держави акумулювати необхідні для цієї мети грошові засоби.

 

Пенсійні недержавні фонди за економічною природою є ощадними інституціями. Вони акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків учасників фонду, інвестують їх, а дохід від інвестування розподіляють на потреби самого фонду (підприємницький дохід) та між його учасниками пропорційно до суми внесків. Вважається, що цих засобів має вистачити і до кінця життя застрахованого.

 

Із усього розмаїття страхового забезпечення пенсійними фондами виділяють три головних напрямки:

 

    індивідуальне страхування пенсій, коли клієнт страхує ("купує") пенсію певного розміру;

    індивідуальне страхування пенсії в страховій компанії чи пенсійному фонді, яке ґрунтується на нагромадженні індивідуальних засобів у страховій організації і отриманні пенсії, адекватної нагромадженій сумі;

    групове страхування, коли пенсії учасників адекватні загальній сумі.

 

Найпоширенішим є другий варіант страхового забезпечення громадян. Засади, на яких цей варіант j ґрунтується, мають бути покладені в основу реформування пенсійної системи України в цілому. Передбачається, що пенсійне страхування в Україні має базуватися на системі персональних пенсійних рахунків громадян. Вона акумулюватиме грошові засоби й інвестуватиме їх у спеціальні державні облігації які будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції.

 

Засоби, отримувані від продажу їх і доповнювані надходженнями від податків, передбачається використовувати для фінансування поточних державних пенсійних витрат. З часом вони спрямовуватимуться для інвестування в економіку (спочатку в державний, а потім і в приватний сектор). Очікується, що така система в перспективі дасть змогу громадянам України отримувати трудові пенсії виключно за рахунок засобів, нагромаджених шляхом відрахувань із заробітної плати на персональні пенсійні рахунки.

 

Власне система страхування додаткової пенсії ґрунтується на таких засадах. Термін страхування визначається як різниця між пенсійним віком та віком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальників, котрі досягли 60 років (жінки) та 65 років (чоловіки), встановлюється строк страхування 5 років. Після закінчення строку страхового договору пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю оплачено страховими внесками.

 

Дискредитація створених недержавних пенсійних фондів України в перші роки її незалежності зумовлена такими причинами:

 

    фонди рекламують себе через обіцянки надмірно низьких внесків та досить високих пенсій;

    деякі з них починали здійснювати пенсійні виплати через кілька місяців після одержання внесків, що прирікало їх на банкрутство;

    фонди значною мірою будувались за принципом "піраміди", що забезпечувало їм саморекламу в період їхнього становлення та позбавляло їх перспективи.




Переглядів: 3628 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (6)

Переглядів: 1567 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019