Головною принциповою ознакою організації страхової діяльності
на сучасному етапі є його демонополізація. Колись єдина на страховому ринку
України організація Укрдержстрах, що діяла в системі державного страхування
СРСР, зараз не визначає повністю страхову політику. На початку 1995 р.
кількість страхових організацій, які одержали ліцензію Укрстрахнагляду на право
здійснення страхової діяльності, перевищила 640 товариств.
Разом з тим Укрдержстрах, на базі якого була створена
Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ще значно
переважає інші страхові компанії. Так, в 1993 р. її частка статутною фонду та
сформованих страхових резервів складала 34,9% до загальної суми, надходження
страхових сум та страхового відшкодування — 20,1, надходжень страхових платежів
за рік — 38,6%.
Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і
розвивається страхування, що здійснюється акціонерними товариствами,
кооперативними та іншими організаціями. Ще не знайшло поширення взаємне
страхування, яке відіграє помітну роль в країнах з розвинутою ринковою
економікою.
Державна форма страхування виражає відносини між державною
страховою організацією і застрахованим. Вона може здійснюватись в умовах
абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, монополії
держави на окремі його види, або ж при відсутності будь-якої державної
страхової монополії.
На сучасному етапі спостерігається тенденція розвитку
останнього варіанту .в Україні, хоча, звичайно, і не виключається пріоритет
держави в проведенні деяких видів обов'язкового страхування.
Основними ланками системи державного страхуван¬ня є
регіональні управління державного страхування та інспекції, що входять в HACK
"Оранта". На інспекції покладено проведення більшості видів
добровільного і обов'язкового страхування: заключення договорів, оцін¬ка майна,
визначення і виплата страхового відшкоду¬вання і страхових сум (в межах
лімітів).
Роботу по особистому і майновому страхуванню се¬ред
населення безпосередньо проводять позаштатні агенти державного страхування. Їм
надано право від імені органів державного страхування заключати з гро¬мадянами
договори страхування і видавати страхові сві¬доцтва та квитанції встановленого
зразка за своїм підписом і печаткою інспекції. Вказану роботу страховий агент
повинен проводити на визначеній дільниці, з оплатою його праці на комісійних
засадах.
Головні ознаки державного страхування
Органи державного страхування організують роботу інспекцій,
безпосередньо проводять деякі види страху¬вання, розраховують і затверджують
крупні суми виплат страхового відшкодування, проводять ревізії підпоряд¬кованих
підрозділів, контролюють використання коштів на проведення заходів по
попередженню загибелі, пош¬кодження застрахованого майна, тощо.
Характерною ознакою державного страхування є участь в ньому
багатьох державних і громадських орга¬нізацій. Вона реалізується при розробці
умов страхуван¬ня, врахуванні й оцінці майна і проведенні обов'язкового
страхування, заключенні договорів добровільного май-нового та особистого
страхування, визначенні причин виникнення матеріального збитку, обставин,
пов'язаних із страховими випадками, що вже відбулись. Врахову¬ючи, що при
проведенні майнового і особистого страху¬вання доводиться вирішувати питання,
що вимагають спеціальних знань, до роботи страхових органів залуча-ються
спеціалісти-експерти відповідних професій.
Державне страхування направлене на забезпечення формування і
розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні
необхідних умов для діяльності страховиків різних організаційно-правових форм,
захисту інтересів страхувальників,
Державне регулювання цих процесів повинно сприяти посиленню
ролі на страховому ринку товариств, що мають міцну фінансову й правову основу,
і разом з тим не допускати на нього спекулятивні чи фіктивні компанії, які
можуть нанести шкоду як страховій справі, так і страхувальникам.
Важливу роль в системі заходів державного регулю¬вання
страхування відіграє реєстрація страхових організацій, видача їм ліцензій на
проведення певних видів страхування, здійснення контролю за діяльністю всіх
страхових товариств (компаній) та їх об'єднань.
Державний нагляд страхової діяльності
Згідно з Декретом "Про страхування", державний
нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюється з метою дотримання вимог
законодавства України про страхування, ефективний розвиток страхових послуг,
за¬побігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів
страхувальників.
Державний нагляд за страховою діяльністю на території
України здійснюється Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, що діє
відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Основними
функціями вказаного Комітету є:
1) ведення єдиного державного реєстру страховиків
(перестрахувальників);
2) видача ліцензій на проведення страхової діяль¬ності;
3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання
інших страхових .зобов'язань перед страху¬вальниками;
4) встановлення правил формування, розміщення та обліку
страхових резервів;
5) розробка нормативних та методичних документів з питань
страхової діяльності;
6) узагальнення практики страхової діяльності, роз¬робка та
надання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення
законодавства України про страхову діяльність;
7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення ква¬ліфікації
кадрів для страхової діяльності.
Законодавством встановлені такі права Комітету у справах
нагляду за страховою діяльністю:
1) у межах своєї компетенції одержувати від стра¬ховиків
встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий
стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, в тому числі
банків та громадян, необхідну для виконання покладених на нього функцій;
2) проводити перевірку щодо правильності застосу¬вання
страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх
звітності;
3) при виявленні порушень страховиками вимог за¬конодавства
про страхову діяльність давати їм пропозиції щодо їх усунення, а у разі
невиконання пропозицій зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до
ліквідації виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій;
4) звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування
державної реєстрації страховика у випадках, передбачених законодавством.