RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 договір особистого страхування 

договір особистого страхування

Розподіл договорів страхування на види провадиться залежно від того, на захист яких інтересів вони спрямовані, тобто за предметом.

Згідно з передбаченим статтею, що коментується, договором особистого страхування страховик замість сплаченої страхувальником премії зобов'язаний сплатити одноразово або сплачувати періодично обумовлену договором страхову суму у випадку вчинення шкоди життю або здоров'ю страхувальника або застрахованої особи, досягнення ним визначеного віку або настання в його житті іншого передбаченого договором випадку. Договір особистого страхування є публічним (див. ст. 633 ЦК та коментар до неї). Його публічний характер пов'язано в тому числі з тим, що більшість договорів особистого страхування є стандартними.

Особливостями договору особистого страхування є:

специфічні особисті інтереси, які повинна мати застрахована особа, а саме інтерес в отриманні виплати при смерті або пошкодженні здоров'я, при досягненні зазначеного віку або настанні зазначених випадків. Всі ці інтереси невідривне пов'язані з особистістю застрахованої особи;

особливий характер деяких ризиків, на випадок яких укладаються договори особистого страхування. Є ризики (наприклад, пов'язані з пенсійним забезпеченням), що позбавлені притаманної ризикам небезпеки вчинення шкоди інтересам застрахованої особи;

з'явлення особливої фігури застрахованої особи, яка може не збігатися ні із страхувальником, ні із вигодонабувачем. Договір особистого страхування вважається укладеним на користь застрахованої особи (в т. ч. самого страхувальника), якщо в договорі не названо в якості вигодоодержувача іншу особу;

виплата страхової суми здійснюється у формі страхового забезпечення, яке не прив'язано до будь-яких об'єктивних критеріїв, а визначається сторонами в договорі за їх бажанням Більш того, забезпечення виплачується незалежно від сум, належних застрахованому за іншими договорами страхування, а також по соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди;

страхова виплата може здійснюватись частинами, навіть протягом досить значного відрізку часу, забезпечуючи застраховану особу (вигодоонабувача). Тому виплата й отримала назву страхового забезпечення;

лише договір особистого страхування може мати накопичувальний характер, а саме переслідувати мету не тільки компенсувати шкоду, завдану особистості, але й забезпечити визначений прибуток (відсоток) на вкладений капітал (страхову премію). Відповідно договори особистого страхування можна поділити на ризикові та накопичувальні (ощадні). Ризикові договори передбачають страхову виплату тільки при настанні страхового випадку, який може зовсім не настати. Більш ризикованим видом особистого страхування є страхування від нещасних випадків. У накопичувальних договорах виплата здійснюється завжди, оскільки один з указаних ризиків обов'язково обернеться в страховий ризик. Найбільш поширений приклад накопичувального договору особистого страхування — страхування життя. Воно передбачає періодичну сплату внесків, а при дожитті до закінчення строку договору — сплату обумовленої суми, що перевищує суму внесків. При цьому страхова виплата здійснюється й тоді, коли смерть настає до закінчення строку договору.

Слід зазначити, що коли йдеться про договори державного обов'язкового особистого страхування, то відповідно порядки їх укладення і умови визначаються Кабінетом Міністрів України, окремими нормативними актами (наприклад, Порядок та умови державного обов'язкового особистого страхування працівників митних органів, затверджений Постановою КМУ № 487 від 19.08.1992 р.).

За договором майнового страхування одна сторона (страховик) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію) при настанні передбаченої в договорі події (страхового випадку) відшкодувати іншій стороні (страхувальнику) чи іншій особі, на користь якої укладено договір (вигодонабувача), заподіяні внаслідок цієї події збитки в застрахованому майні або збитки у зв'язку з іншими майновими інтересами страхувальника (виплатити страхове відшкодування) у межах визначеної договором суми (страхової суми).

Майнове страхування є найбільш розвиненим і складним видом страхування. Особливостями договору майнового страхування є:

— наявність у страхувальника або вигодонабувача особливого майнового інтересу в укладенні договору;

— майнове страхування має мету — компенсацію понесених збитків, а не отримання додаткового прибутку. Це його головна функція. Відповідно розмір страхового відшкодування не може перевищувати дійсного розміру понесених збитків. Страхувальник (вигодонабувач) не може отримувати з договору майнового страхування будь-який прибуток, що перевищує суму понесених ним збитків.

Страхова сума не може перевищувати дійсної вартості застрахованого майна. Під дійсною (страховою) вартістю майна слід розуміти його ринкову вартість. При цьому страхова вартість майна, вказана в договорі страхування, не може бути надалі оспорена, за винятком випадку, коли страхувальник, не скориставшись до укладення договору своїм правом на оцінку страхового ризику, був навмисно введений в оману відносно цієї вартості.

Якщо страхова сума, вказана в договорі страхування майна, перевищує страхову вартість, договір вважається нікчемним у тій частині страхової суми, що перевищує страхову вартість. В іншій частині договір страхування зберігає силу.

Якщо завищення страхової суми в договорі страхування стало наслідком обману з боку страхувальника, страховик має право вимагати визнання договору недійсним і відшкодування завданих йому цим збитків у розмірі, що перевищує суму одержаної ним від страхувальника страхової премії.

При одночасному страхуванні різних ризиків дозволяється перевищення розміру загальної страхової суми за всіма договорами за страховою вартістю. Але мова йде саме про загальну суму, яка складається за рахунок страхування від різних ризиків, але ніяк одного й того ж самого.

Однією з особливостей дії договору майнового страхування полягає в тому, що він зберігає силу у випадку переходу прав на застраховане майно до іншої особи. Майновий інтерес у страхуванні, що був у самого страхувальника, втрачається, оскільки майно перестає йому належати. Тому договір страхування для попереднього страхувальника не може залишатися в силі.

Деякі види майнового страхування передбачені окремими статтями в різних главах ЦК. Так, наприклад, ст. 581 "Страхування предмета застави", ст. 696 "Страхування товару", ст. 771 "Страхування речі, переданої у найм", ст. 802 "Страхування транспортного засобу", ст. 881 "Обов'язок підрядника застрахувати об'єкт будівництва", ст. 927 "Страхування вантажів, пасажирів та багажу" та ін.

За договором страхування ризику відповідальності за зобов'язанням, що виникає внаслідок спричинення шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб, страхується ризик відповідальності самого страхувальника. Наприклад, Указом Президента України від 15.01.1994р. було запроваджено обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на випадок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичних осіб. Внаслідок цього Кабінетом Міністрів України 28.09.1996р. затверджено "Положення про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

За договором страхування ризику відповідальності за порушення договору може бути застраховано ризик відповідальності страхувальника (див. наприклад, Постанову Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1280 "Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків").

Крім того, договори страхування поділяються не лише за предметом. Страхування може' бути добровільним або обов'язковим. У першому випадку обов'язок його укладення випливає з вказівки закону, в іншому — залежить від волевиявлення сторін. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до закону. У зв'язку з цим за своєю суттю ці договори різні.

Страхування життя дозволяє все життя прожити в надіях і померти багатим.

В даний час, кожен більш-менш освічена людина знає, що таке страхування. Страхування займає особливе місце в системі економіки країни, звільняючи державу від витрат на відшкодування збитків від непередбачених подій. При цьому особлива роль страхування проявляється у вирішенні соціальних проблем суспільства.

Ринок особистого страхування в Росії поки знаходиться в такій стадії, яку можна охарактеризувати як «стадія очікування зростання». І хоча обсяг ринку поки невеликий, і число гравців теж, але є відчуття, що в найближчому майбутньому - до 2012-2016 року - ринок істотно виросте. Вже зараз, компанії, всерйоз прийшли на цей ринок та навмисні працювати на комерційних принципах, показують близько 40% приросту за рік.

Російському ринку особистого страхування притаманний ряд тенденцій. Перша з них, безумовно, найбільш сприятлива - це очищення ринку від податкових схем і перехід до класичного страхування. Крім того, слід зазначити активний розвиток добровільного страхування. При цьому одним із драйверів особистого страхування в Росії став розвиток кредитування фізичних осіб.

Таким чином, за різними прогнозами, розмір ринку в 2012 році може скласти від 18 млрд. руб. до 32 млрд. руб. [1]

З точки зору складу гравців на цьому ринку, сьогодні в Росії «ринкове» особистого страхування активно розвивають близько 15 страхових компаній. Більше половини з них - це компанії з участю іноземного капіталу.

Одна з основних характеристик реального особистого страхування - це ринок, який значною мірою рухається продавцями. Особисте страхування - це не той продукт, за яким вибудовується черга. Тому реальне лідерство буде належати тим компаніям, які зможуть організувати систему продажів по всій території Росії.

Важливий момент розвитку компаній з особистого страхування - це робота на суміжному секторі ризикового страхування (страхування життя суміжно зі страхуванням від нещасного випадку). Страхування життя та від нещасного випадку йдуть рука об руку, обидва вони продаються як на корпоративній, так і на індивідуальній основі. На сьогоднішній день в Росії - це зіставні з обсягом ринки. Але ринок страхування від нещасного випадку вже більш насичений, потреба в ньому у споживачів, особливо позичальників за кредитними продуктами, більш актуалізована, тому зараз темпи зростання з цього виду трохи сповільняться - він буде рости на 15-20% на рік.

Дослідження показують, що готовність населення до сприйняття пропозицій по довгостроковому особистим страхуванням зростає. При цьому страховий ринок Росії зараз перебуває на такій стадії, що темпи його розвитку безпосередньо залежать від темпів розвитку компаній зі страхування особистого страхування. Позитивні фактори розвитку країни в цілому, наприклад, зростання рівня життя населення, помітне зростання чисельності середнього класу, збільшення ВВП на душу населення і підвищення загального рівня культури страхування, неминуче підштовхнуть зростання ринку особистого страхування [2].

На даний момент в Україні діє кілька страхових асоціацій і союзів, які об'єднують страхові компанії в основному за географічною ознакою, головним з яких є Всеросійський Союз Страховиків (ВСР).

Проблеми розвитку страхування в Росії досліджуються і обговорюються широким колом вчених: професійних страховиків і економістів. На мій погляд, можна говорити про те, що проблематика Російського страхування опрацьована досить глибоко. Більше того, спостерігається певна єдність думок щодо способів вирішення цих проблем. Однак різні вчені по різному розставляють акценти, віддаючи пріоритет вирішення тієї чи іншої означеної проблеми, при цьому сходячись на думці, що лише комплексне вирішення всіх цих проблем дозволить розвиватися страховій системі Росії і зайняти гідне місце в економічній та соціально-політичного життя держави.

Метою даної роботи є виявлення та аналізування найбільш значні і характерні для особистого страхування проблеми, що стоять на шляху розвитку цієї галузі в Росії, а так само пропоновані шляхи вирішення цих проблем, використовуючи російський і зарубіжний досвід у сфері страхування.

 

Глава 1. Поняття особистого страхування та договору страхування

Згідно зі ст. 934 Цивільного Кодексу РФ (Далі - ГК РФ) «За договором особистого страхування одна сторона (страховик) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію), що сплачується іншою стороною (страхувальником), виплатити одноразово чи виплачувати періодично зумовлену договором суму (страхову суму) у разі заподіяння шкоди життю або здоров'ю самого страхувальника або іншого названого в договорі громадянина (застрахованої особи), досягнення нею певного віку або настання в його житті іншого передбаченого договором події [3].

Згідно з п. 1 ст. 927 ЦК договір особистого страхування є публічним договором (ст. 426 ЦК) з усіма витікаючими з цього наслідками. Його публічний характер пояснюється тим, що переважна більшість договорів особистого страхування є стандартними і полягають з безліччю страхувальників, рівноправність яких повинно бути надійно забезпечене. Страховик за договором особистого страхування не може надавати перевагу певним категоріям страхувальників (застрахованих). Всі вони повинні бути поставлені в однакові умови.

Проблема лише в тому, як визначити, чи чинить страховик перевагу тим чи іншим категоріям страхувальників. Адже страховий ризик залежить від обставин особистого характеру (віку, стану здоров'я, професії застрахованої особи і т. д.). Тому умови багатьох договорів особистого страхування виявляються суворо індивідуальними - в цьому полягає їх специфіка, передбачена законом. Перевага одним учасникам договору перед іншими буде мати місце лише тоді, коли страховик для одних і тих самих категорій застрахованих, при однакових страхових ризиках і терміни встановлює різні страхові премії (різний обсяг обов'язків).

Особливостями договору особистого страхування на відміну від майнового є:

1) специфічні особисті інтереси, які має мати застрахована особа, а саме, інтерес в одержанні виплати при смерті або пошкодженні здоров'я, при досягненні певного повернення або настанні певних подій (п. 1 ст. 934 ЦК). Всі ці інтереси нерозривно пов'язані з особистістю застрахованої особи, з приналежністю йому особистих немайнових благ (прав). Перелік особистих інтересів, які можуть бути застраховані, є відкритим. Самі по собі особисті інтереси в момент укладання договору страхування не отримують грошової оцінки, тобто страхової вартості. Тому що встановлюється в договорі страхова сума не залежить від виду та характеру особистого інтересу, а визначається довільно;

2) особливий характер деяких ризиків, на випадок яких укладаються договори особистого страхування. Майнове страхування завжди має на меті компенсацію понесеного страхувальником (вигодонабувачем) шкоди. Тому майнові ризики завжди небезпечні, небажані. Такими в ряді випадків можуть бути і особисті ризики (наприклад, каліцтво або захворювання). Однак багато особисті ризики позбавлені властивості бути небезпечними для інтересів застрахованої особи. Вони нейтральні, наприклад, дожиття до певного віку, або навіть бажані - досягнення повноліття, весілля і т. п.;

3) поява особливої ​​фігури застрахованої особи, яка може не збігатися ні зі страхувальником, ні з вигодонабувачем (п. 2 ст. 934 ЦК).

Договір особистого страхування вважається укладеним страхувальником на користь застрахованої особи (у тому числі самого страхувальника), якщо в договорі не названо в якості вигодонабувача інша особа (п. 2 ст. 934 ЦК).

Якщо страхувальник (вигодонабувач) не є одночасно застрахованим особою, договір особистого страхування на користь перших може бути укладений тільки з письмової згоди останнього. При відсутності такої згоди договір може бути визнаний недійсним за позовом застрахованої особи, а в разі смерті цієї особи - за позовом його спадкоємців;

4) виплата страхової суми здійснюється у формі страхового забезпечення, яке не прив'язане до грошової оцінки понесених збитків. Страхове забезпечення визначається сторонами в договорі на їх розсуд (п. 3 ст. 947 ЦК). Більше того, забезпечення виплачується незалежно від сум, належних застрахованій за іншими договорами страхування (у тому числі особистого), а також по соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором особистого страхування, належна вигодонабувачу, яка не є застрахованою особою, у разі смерті останнього до складу спадкової маси не входить;

5) страхова виплата може здійснюватися частинами, причому протягом досить тривалого проміжку часу, забезпечуючи застрахована особа (вигодонабувача) без будь-якого зв'язку з понесеними їм втратами. Тому-то виплата і отримала назву страхового забезпечення;

6) тільки договір особистого страхування може мати накопичувальний характер, а саме переслідувати мету не тільки компенсувати шкоду, заподіяну особистості, а й забезпечити певний дохід (відсоток) на вкладений капітал (страхову премію) [4].

Відповідно договори особистого страхування можна підрозділити на ризикові та накопичувальні (ощадні). Ризикові договори припускають страхову виплату тільки при настанні страхового випадку, який може не настати зовсім. Найбільш поширеним ризиковим видом особистого страхування є страхування від нещасних випадків. Якщо обумовлений у договорі нещасний випадок (як правило, смерть, тілесне ушкодження або хвороба) наступає, страховик зобов'язаний провести виплату, якщо не настане, то ніяка виплата не проводиться.

У накопичувальних договорах виплата виробляється завжди, оскільки один із зазначених у них ризиків неминуче перетвориться на страховий випадок. У той же час накопичувальні договори завжди повинні містити ризиковий елемент, у противному випадку вони не можуть бути віднесені до договорів страхування.

Ризиковий елемент при накопичувальному страхуванні полягає в тому, що в договорі обов'язково повинні бути вказані такі ризики, які здатні втілитися у страхових випадках далеко не завжди, але якщо це відбувається, виплата повинна відбутися раніше або в більшому обсязі, ніж це передбачено згідно з накопичувальними умовами. Наприклад, договір страхування на дожиття може передбачати сплату страхової суми як при досягненні застрахованою особою обумовленого віку, так і в разі смерті цієї особи, яка може наступити раніше.

Крім того, для особистого страхування на відміну від майнового ніяких виділених видів страхування в Цивільному кодексі РФ немає. Може бути застрахований практично будь-який інтерес, пов'язаний з особистістю людини і ніяких спеціальних правил для окремих видів таких інтересів не встановлено [5].

Особисте страхування може здійснюватися через державне соціальне страхування і за допомогою страхових компаній.

До особистого страхування відносять всі види страхування, пов'язані з ймовірними подіями в житті окремої людини. Відповідно до класифікації страхування, прийнятої в Російській Федерації, до галузі особистого страхування відносять види страхування, в яких об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованого. В даний час в Україні найбільш популярні наступні види особистого страхування:

страхування життя;

медичне страхування;

пенсійне страхування;

та інші.

Зупинимося докладніше на кожному з вище перерахованих видів особистого страхування.




Переглядів: 3635 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (8)

Переглядів: 1567 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019