RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 страхування будівель 


За умовами договору страхування будівель страхувальниками можуть бути фізичні особи, власники будівель або повнолітні члени їх родин, а також фізичні особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах (придбані у кредит, отримані за договором оренди, лізингу або ті, що знаходяться у заставі). Якщо укладається договір страхування будівель, то рухоме майно не підлягає страхуванню.

Страхувальник може застрахувати:

 

усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;

 

окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

 

окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

 

будівлі, побудову яких не закінчено.

 

Страхуються: житлові, садові й дачні будинки, додатково господарські та зовнішні будівлі, зведені на постійному місці, тощо.

 

Договір страхування будівель укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника у більшості випадків строком на 1 рік. Також може укладатися договір на кілька місяців чи на більший строк.

 

При укладенні договору страхування будівель насамперед:

 

— з'ясовують факт належності будівель особі, з якою укладається договір;

 

вивчають, які природні катаклізми (обвал, повені, інші стихійні лиха) можуть відбутися на території, де знаходиться будівля чи оголошено про їх загрозу;

 

оглядають будівлі у присутності страхувальника;

 

здійснюють страхову оцінку будівель для визначення розміру страхової суми.

 

За домовленістю страхувальника зі страховиком страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, і не може перевищувати дійсної вартості будівлі (страхової оцінки).

 

У страховій практиці застосовують такі варіанти визначення страхової оцінки будівель [14, с. 359]:

 

страховою оцінкою може бути дійсна вартість будівель на день укладення або поновлення договору;

 

страховою оцінкою є відповідна ринкова ціна в цьому регіоні.

 

Страхові платежі визначаються з урахуванням розміру страхової суми, строку страхування, ступеня ризику та інших чинників з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок: на будівлі в сільській місцевості — від 0,2 до 0,45 % страхової суми; на будівлі в міській місцевості — від 0,18 до 0,4 % страхової суми, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри страхових тарифів з добровільного страхування майна громадян" № 1122 від 17 вересня 1996 р. [11].

 

За договором страхування будівель може бути передбачена повна або часткова відповідальність страхової компанії. Повна відповідальність охоплює всі страхові випадки, тобто пожежі, стихійні лиха, незаконні дії третіх осіб, аварії; часткова — може обмежуватися лише кількома або конкретним ризиком.

 

Договір страхування будівель набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено цим договором. Такий порядок набуття чинності стосується й додаткових договорів, укладених у зв'язку із збільшенням страхової суми (наприклад, у зв'язку з прибудовою). Додатковий договір укладається на строк, що залишився до кінця чинності основного договору. При цьому загальна страхова сума за основним та додатковим договорами не повинна перевищувати дійсної вартості будівель.

 

У разі укладання договору на новий строк до закінчення дії попереднього договору він набирає чинності з наступного дня після закінчення дії попереднього договору.

 

Якщо страхувальник не сплатив чергової частини страхового платежу, дія договору страхування будівель припиняється. Але дія такого договору може бути поновлена, якщо протягом певного строку страхувальник звернувся із заявою про поновлення договору, страховик оглянув будівлі та за цей час не сталося страхового випадку.

 

Якщо шкода завдана будівлі до початку дії договору страхування, то договір вважається таким, що не відбувся, а одержані страхові платежі повертаються страхувальнику.

 

У разі зміни страхувальником будівель укладається новий договір. Страхова премія розраховується вже на підставі характеристики нових будівель з урахуванням невикористаної частки платежу за попереднім договором.

 

Щоб заохотити страхувальників до подальшої співпраці, страхові компанії надають різні пільги постійним страхувальникам-клієнтам;

 

1. Пільговий строк для укладення нового договору. У цей строк укладається договір, який набирає чинності з дня закінчення дії попереднього договору незалежно від дня сплати страхових платежів. Якщо в такий пільговий строк станеться страховий випадок, то страхове відшкодування виплачується згідно з умовами, встановленими попереднім договором. Наприклад, страхувальнику, який протягом трьох років (кожна страхова компанія встановлює свій строк) поспіль укладав договори страхування будівель, надається пільговий строк (наприклад, місяць), протягом якого страховик несе відповідальність за будівлі страхувальника на умовах останнього договору. Якщо у цьому місяці станеться страховий випадок, а договір страхування не поновлено, то страхове відшкодування виплачується, виходячи із страхової суми, встановленої останнім договором. Із суми страхового відшкодування утримуються страхові платежі для укладання договору на наступний строк. При цьому новий договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника на страхову суму не нижчу, ніж за останнім договором. Новий договір набирає чинності з моменту закінчення попереднього договору.

 

2. Знижки в певному розмірі від страхової премії для страхувальників, які не отримували страхового відшкодування. Наприклад, для страхувальників, які укладали договори страхування будівель три роки поспіль і за цей період не отримували страхового відшкодування, починаючи з четвертого, страховий тариф зменшується на певний відсоток.

 

Усі страхові компанії залишають за собою право в будь-який момент оглянути майно. Якщо страхова компанія вважатиме умови зберігання майна незадовільними, вона вправі розірвати договір страхування. Наприклад, якщо представник страхової компанії виявить, що застрахована квартира здається в оренду, про що в заяві на страхування не повідомлялося, він може розірвати договір страхування.

 

При настанні страхового випадку страховик діє таким чином:

 

приймає та реєструє заяву страхувальника про знищення або пошкодження будівель;

 

складає страховий акт;

 

при потребі робить запит до компетентних органів або самостійно з'ясовує причини та обставини страхового випадку;

 

обчислює суму збитку та страхового відшкодування;

 

виплачує страхувальнику страхове відшкодування;

 

на суму виплаченого страхового відшкодування пред'являє винній особі (якщо така є) регресний позов.

 

На кожен страховий випадок, унаслідок якого було знищено або пошкоджено будівлі, страховик складає акт певної форми. Страховий акт складається на місці страхового випадку, у результаті ретельного огляду пошкодженої чи знищеної будівлі, де наводяться відомості про розмір знищених або пошкоджених будівель, перераховуються роботи з рятування будівель, визначається наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання. Зазначені дані у страховому акті є основою для розрахунку суми збитку.

 

При здійсненні оцінки рівня знищення або пошкодження будівлі розрізняють тотальний та частковий збиток. Тотальним збитком (знищення будівлі) вважається такий збиток, коли вартість відновлювальних робіт з урахуванням вартості залишків та витрат, понесених страхувальником з метою запобігання збиткам (або їх зменшення), перевищує дійсну вартість будівлі.

 

Тоді розмір тотального збитку визначається:

 

при повному знищенні будівлі без залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, — сума вартості будівлі з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будівлі;

 

якщо будівлю знищено, але є залишки будівельних матеріалів, придатних для будівництва, — розмір збитку визначається як різниця між сумою вартості будівлі (з урахуванням суми зносу) та витрат з її рятування і сумою вартості залишків матеріалів (із сумою зносу) з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку.

 

При частковому збитку (пошкодження будівель) основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуванням суми зносу та вартість залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів. Вартістю відновлення будівлі є витрати, необхідні для того, щоб привести будівлю до стану, коли вона буде придатною для експлуатації, аналогічного тому, в якому будівля перебувала до настання страхового випадку.

 

Розмір суми збитку є вихідним показником для розрахунку суми страхового відшкодування. У більшості випадків будівлі страхують за пропорційною системою. Тому розмір страхового відшкодування визначатиметься як:

 

Страхове відшкодування виплачується страхувальнику протягом обумовленого договором строку після одержання всіх необхідних документів. У разі смерті страхувальника страхове відшкодування виплачується його спадкоємцям або одному із членів сім'ї за письмовою згодою всіх інших членів сім'ї.

 

У разі виплати страхового відшкодування в повній страховій сумі дія договору припиняється, а якщо виплачено лише частину страхової суми — дія договору продовжується до кінця строку, у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування.

 

Отже, знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власнику збитків, які у разі їх виникнення можна компенсувати, звернувшись у страхову компанію та уклавши відповідний договір страхування.

 

Об'єктом страхування є майнові інтереси громадян, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з будівлями, що належать громадянам на правах приватної власності (житлові будинки,дачі,господарські будівлі, гаражі,погреби, сараї), ті, що збудовані на постійному місці, мають стіни і дах, будівлі, зведення яких ще не завершене, окремі конструктивні елементи.

 

За бажанням страхувальника будівлі можуть бути застраховані на договірну страхову суму.

 

Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованої будівлі на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованої будівлі за вирахуванням зносу. Дійсна вартість визначається як вартість спорудження будівлі в даній місцевості, цілком аналогічної тій, що пошкоджена, зі врахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеної або пошкодженої будівлі відповідно до наявних розрахунків.

 

Страхування будівель (на вибір страхувальника) проводять на випадок знищення або пошкодження їх унаслідок:

 

— вогневих ризиків — пожежі, удару блискавки, вибуху газу, який використовується для побутових потреб;

 

— стихійних лих — землетрусу, зсуву, обвалу, бурі, урагану, паводку, граду, зливи, осідання ґрунту, виверження вулкану, дії підземного вогню, каменепаду, смерчу, цунамі, затоплення, незвичайних для даної місцевості довготривалих дощів і сильного снігопаду та інших стихійних лих;

 

— знищення або пошкодження внаслідок раптової аварії опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи;

 

— неправомірних дій третіх осіб.

 

Під пожежею слід розуміти виникнення вогню, здатного самостійно поширюватися за межі поза місць, спеціально призначених для його розведення і підтримання. Збитки від пошкодження вогнем, спричинені не пожежею, а нанесені застрахованій будівлі внаслідок обробки вогнем, теплом чи іншим термічним впливом, не покриваються страхуванням і відшкодуванню не підлягають.

 

Збитки від землетрусу відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо страхувальник доведе, що при проектуванні, будівництві та експлуатації застрахованих будівель і споруд були враховані сейсмологічні умови місцевості, в якій знаходяться ці будівлі і споруди.

 

Збитки від зсуву, осідання або іншого руху ґрунту відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо вони не виникли внаслідок проведення вибухових робіт, вибирання ґрунту з котлованів або кар'єрів, закиданням порожнин або проведенням земленасипних робіт, а також видобуванням або розробленням родовищ твердих, рідких або газоподібних природних копалин.

 

Збитки від бурі, вихору, урагану, смерчу або іншого руху повітряних мас, яке викликане процесами в атмосфері, відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо швидкість вітру, який наніс збиток, перевищувала 60 км/год. Швидкість вітру підтверджується довідками відповідних установ Гідрометеоцентру.

 

Збитки від раптової аварії опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо це не є наслідком ремонту або реконструкції застрахованих будівель, монтажу, демонтажу, ремонту або зміни конструкції самої опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи, будівельних дефектів або дефектів самих систем, про які було відомо, або повинно було бути відомо страхувальнику до настання збитку, або з причин, які є наслідком природного зносу, корозії або іржі вказаних систем,

 

У всіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки, які виникли внаслідок:

 

— воєнних дій усякого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

 

— дії ядерної енергії у будь-якій формі;

 

— наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

 

— самозапалювання, гниття або інших природних властивостей застрахованих будівель;

 

— обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

 

— крадіжки або розкрадання елементів будівлі під час або безпосередньо після страхового випадку;

 

— зміни міри ризику (передача будівлі в оренду або в заставу, перехід будівлі до іншої особи, знос, перебудування, переобладнання будівель і т. д.);

 

— порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень, безпеки проведення робіт або інших аналогічних норм, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

 

Не приймають на страхування:

 

— аварійні будівлі, що підлягають знесенню;

 

— будівлі, що знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, — з моменту оголошення у встановленому порядку такої загрози або складання місцевими органами відповідного документа, що підтверджує факт загрози.

 

Такі будівлі можуть бути прийняті на страхування лише у випадках, коли договір страхування укладається на новий термін, до закінчення терміну попереднього договору, а страхова сума не перевищує суми, зазначеної в попередньому договорі.

 

Якщо однією з причин пошкодження або загибелі застрахованих будівель стала їх ветхість, довготермінова експлуатація, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в тій мірі, в якій ветхість або довготермінова експлуатація застрахованих будинків і споруд вплинула на розмір збитку. Якщо страхувальник доведе, що ветхість або довготермінова експлуатація будівель не вплинула на розмір збитку, обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування зберігається.

 

Будівлі, звільнені для капітального ремонту або з інших причин на довгий строк особами, які використовували їх за прямим призначенням, на страхування не приймаються.

 

Страхувальник зобов'язаний терміново повідомити страховика про звільнення застрахованих будівель для проведення капітального ремонту або у зв'язку з іншими причинами на термін більше 60-ти днів. Страховик має право призупинити дію договору страхування на цей період.

 

Договори страхування, укладені після страхового випадку, вважаються недійсними з моменту укладення.

 

Будівлі вважаються застрахованими на території України.

 

Договори укладаються терміном на один рік. Договір може бути укладений як на всі будівлі, що знаходяться на відведеній страхувальнику земельній ділянці, так і на окремі з них, а також на окремі конструктивні елементи із зазначенням страхової суми на кожну будівлю (елемент).

 

При отриманні повідомлення про настання страхового випадку страховик вживає заходів щодо оформлення всіх необхідних документів та своєчасної виплати страхового відшкодування.

 

Для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру відшкодування страховику повинні бути пред'явлені страхувальником наступні документи:

 

— заява про настання страхового випадку;

 

— страховий поліс;

 

— довідки з відповідних органів;

 

— інші документи, що підтверджують настання страхового випадку;

 

— опис пошкоджень елементів будівлі та залишків ЇЇ;

 

— кошторис на ремонтні роботи;

 

— висновки експертів про непридатність будівель. Страховик має право вимагати у страхувальника надання

 

інших необхідних документів, розгляд яких, на думку страховика, є умовою для відшкодування збитку.

 

За наявності всіх необхідних документів після повної їх перевірки рішення про виплату страхового відшкодування приймається страховиком протягом двох робочих днів.

 

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймає страховик у 15-денний термін та повідомляє страхувальника у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

 

Виплата страхового відшкодування проводиться протягом 15-ти робочих днів з дня прийняття рішення про його виплату, при великих розмірах виплати вона може здійснюватися по частинах за згодою сторін.

 

Розмір збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженої будівлі, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку.

 

Страхове відшкодування виплачують:

 

а) при повній загибелі будівлі — у розмірі його дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми;

 

б) при частковому пошкодженні будівлі — у розмірі витрат на

 

відновлення. У витрати на відновлення включаються:

 

— витрати на матеріали і запасні частини для ремонту;

 

— витрати на оплату робіт по ремонту;

 

— витрати на постачання матеріалів до місця ремонту та інші витрати, необхідні для відновлення застрахованої будівлі до того стану, в якому вона знаходилася безпосередньо перед настанням страхового випадку.

 

У витрати на відновлення не включають:

 

— додаткові витрати, спричинені зміною або покращенням застрахованого об'єкта;

 

— витрати, спричинені результатами тимчасового або допоміжного ремонту, або відновленням;

 

— витрати, які не є необхідністю.

 

Із суми відновлювальних витрат проводяться вирахування на знос замінених у процесі ремонту частин.

 

Розмір вирахувань визначається на основі дійсної вартості цих частин на день настання страхового випадку і їх нової вартості.

 

Повна загибель має місце, якщо витрати на відновлення з урахуванням зносу разом із залишковою вартістю перевищують дійсну вартість застрахованої будівлі.

 

Застраховані будівлі вважаються пошкодженим або частково знищеними, якщо витрати на відновлення разом із залишковою вартістю не перевищують дійсну варті


Переглядів: 3567 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (5)

Переглядів: 1549 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)



Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019