RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 правові основи страхування 


Страхування є системою особливих грошових відносин, що займають проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Кошти, мобілізовані шляхом страхування,утворюютьособливі фонди цільового призначення страхові фонди.

Відомі різні форми організації страхових фондів. Найдавніша і водночас найпростіша з них полягає в тому, що страховий фонд утворюється в межах окремо взятого господарства чи підприємства. Ця форма називається самострахуванням.

 

Самострахування децентралізована форма організації страхового фонду. Такий фонд утворюється господарюючим суб’єктом лише за рахунок власних ресурсів і тільки для особистих потреб. При цьому завдана непередбачена шкода не компенсується, а тільки рівномірно розподіляється на весь період часу утворення страхового фонду.

 

Значно пізніше з’явилась інша форма страхового фонду централізована. Такий фонд є єдиним для певного кола суб’єктів господарювання. Він утворюється в централізованому порядку з централізованих ресурсів (загальнодержавних, регіональних та місцевих), а не на основі страхових внесків відповідних господарств. Шкода, що відшкодовується з цього фонду, не лягає на той самий суб’єкт господарювання, де вона мала місце.

 

Ці дві форми страхування до цих пір мають місце в Україні, проте вони не дуже поширені, оскільки за ефективністю значно поступаються третій формі організації страхових фондів централізованому страхуванню за рахунок децентралізованих джерел. Суть цієї форми полягає в тому, що в ній страховий фонд централізується в спеціальних страхових організаціях, проте утворюється він в децентралізованому порядку шляхом збирання спеціальних внесків в цей фонд від суб’єктів господарювання юридичних та фізичних осіб. Ця форма організації страхового фонду і є страхуванням у його найбільш розвинутому, сучасному вигляді.

 

Страхування ще можна визначити як форму організації централізованого (в певному масштабі) страхового фонду за рахунок децентралізованих джерел (страхових внесків страхувальників). Це визначення охоплює всі види страхування добровільне і обов’язкове, договірне і недоговірне.

 

Основними суб’єктами страхування є:

 

страховики юридичні особи будь-якої організаційноправової форми, що мають державний дозвіл (ліцензію) на здійснення страхових операцій, відають утворенням і витрачанням коштів страхового фонду. Страховиками можуть виступати державні страхові організації, акціонерні страхові товариства, товариства взаємного страхування і перестрахування. В умовах ринкового господарства найпоширенішими є страхові компанії у формі акціонерних товариств або сумісних підприємств. Концентрація капіталу на акціонерній основі забезпечує фінансову незалежність страхових організацій;

 

страхувальники юридичні і фізичні особи, що мають страховий інтерес і вступають у відносини зі страховиками за приписом закону, іншого нормативного акту або на підставі двосторонньої угоди у формі договору страхування. На підтвердження укладеного договору страхування страховик видає страхувальнику страхове свідоцтво (поліс), в якому містяться правила страхування, перелік страхових ризиків, розмір страхової суми і страхової премії (внеску), порядок зміни і припинення договору та інші умови, що регулюють відносини сторін.

 

Суспільна сутність і призначення страхування найяскравіше та найповніше проявляються у його функціях. Найважливішими серед них є відновлювальна, попереджувальна, ощадна та контрольна функції.

 

Основною функцією страхування є відшкодування збитків від страхових випадків, відновлення продуктивних сил чи добробуту страхувальника (страхувальників). В юридичній літературі ця функція традиційно іменується відновлювальною (в спеціальній літературі із страхування ця функція страхування найчастіше іменується ризиковою функцією).

 

Попереджувальна функція страхування спрямована на фінансування за рахунок частини коштів страхового фонду заходів по зменшенню страхового ризику. В страхуванні життя категорія страхування в найбільшій мірі зближується з категорією кредиту при нагромадженні у відповідності з договорами страхування на доживання обумовлених страхових сум. Збереження грошових сум з допомогою страхування на доживання пов’язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного добробуту. Тим самим страхування має і ощадну функцію.

 

Контрольна функція страхування полягає в строго цільовому формуванні коштів страхового фонду. Дана функція випливає з усіх вищевказаних специфічних функцій і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах, в умовах страхування. У відповідності з контрольною функцією на підставі нормативних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за правильним проведенням страхувальних операцій.

 

Страхування е тією категорією, що відображає особливу сферу економічних відносин суспільства, оскільки життєдіяльність як держави і суспільства в цілому, так і окремих осіб супроводжується певними ризиками.

 

В економічному аспекті страхування являє собою систему економічних відносин з приводу утворення централізованих і децентралізованих резервів грошових і матеріальних засобів, необхідних для покриття непередбачуваних потреб суспільства і його членів. З матеріальної точки зору страхування передбачає створення грошових (матеріальних) фондів спеціалізованих установ - страховиків, які використовуються для відшкодування шкоди, завданої стихійним лихом, нещасними випадками, а також у зв'язку з настанням певних подій.

 

Стосовно змісту страхування як правової категорії, то в юридичній науці поняття страхування розглядається насамперед з позицій як цивільного, так і фінансового права.

 

Як цивільно-правова категорія поняття страхування визначено положеннями Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року в редакції Закону від 04.10.2001 р., відповідно до якого страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

 

З точки зору науки фінансового права фінансово-правове регулювання відносин у сфері страхування передбачає застосування методу владних приписів і має публічний характер. Отже, страхування як фінансово- правову категорію можна розглядати як сукупність фінансово-правових відносин з приводу формування, розподілу та використання спеціальних фондів коштів — страхових фондів, спрямованих на захист законних інтересів держави в цілому, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб як суб'єктів фінансових правовідносин у випадку настання певних подій, в яких орган влади є обов'язковим учасником.

 

Прояв сутності страхування розкривається через його функції

 

Страхуванню як самостійній ланці фінансової системи притаманні всі основні функції фінансів, проте вони мають специфічний прояв.

 

Так, розподільча функція фінансів проявляється через такі функції страхування, як попереджувальна, відновлювальна й ощадна.

 

Попереджувальна функція страхування полягає у попередженні страхового випадку й зменшенні завданої шкоди. Вона передбачає широкий комплекс заходів, спрямованих на недопущення чи зменшення негативних наслідків, викликаних різними несприятливими обставинами.

 

Відновлювальна функція забезпечує право учасникам формування страхового фонду на відшкодування втрат внаслідок страхового випадку — відшкодування шкоди, отримання особистого забезпечення тощо. В економічній літературі ця функція має здебільшого назву ризикової функції, оскільки саме в рамках відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхування у зв'язку з наслідками страхових подій.

 

Ощадна функція страхування найбільше зближує страхування з кредитом. За допомогою страхування є можливість відкласти конкретну страхову суму шляхом сплати періодичних страхових премій, що дозволяє підтримувати певний рівень життя.

 

Контрольна функція, як основна функція фінансів, притаманна й страхуванню. Ця функція проявляється одночасно з іншими функціями в конкретних страхових відносинах, оскільки на всіх етапах—формування, розподілу й використання страхових фондів—проводиться фінансовий контроль за відповідністю здійснюваних з цією метою фінансових операцій положенням чинного законодавства.

 

Виокремлюють також деякі інші функції страхування: сприяння розвитку економіки, компенсаційну функцію тощо.




Переглядів: 3628 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (6)

Переглядів: 1567 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019