RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 страхування фінансових ризиків 


Страхування комерційної діяльності — одне з найбільш складних як на стадії укладання договору, так і на протязі всього періоду його дії. Справа в тому, що відповідальність страховика по забезпеченню захисту комерційних ризиків полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, що виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та погіршення інших умов для здійснення комерційних операцій.

Обсяг страхової суми як межа відповідальності по договорах такого характеру (як і по інших видах страхування) встановлюється по заяві страхувальника, але, звичайно, за погодженням зі страховою організацією. При цьому можливі два підходи до визначення величини страхової суми. Згідно першого, її величина встановлюється, не виходячи за межі капітальних вкладень страхувальника в комерційні чи фінансові операції, які він бажає застрахувати. Змістом другого підходу є включення в страхову суму не лише капітальних затрат, а також і певного прибутку (в межах нормативної величини), який очікується від вкладених коштів.

Страхування комерційних та фінансових операцій полягає в тому, щоб відшкодувати можливі втрати у випадку, коли через певний період застраховані угоди не дадуть очікуваної віддачі. Страхове відшкодування в та¬кому разі встановлюється в обсязі різниці між страховою сумою та одержаним прибутком від застрахованої комерційної діяльності.

Таким чином, при першому підході в обсяг відшко¬дування включаються затрати страхувальника. Йдеться, фактично, про страхування інвестицій. Застосування другого підходу дозволяє відшкодувати затрати й ве¬личину нормативного прибутку, а тому такс страхування можна назвати страхуванням доходу.

Враховуючи, що змістом страхування е захист від можливих втрат інвестиційних вкладень, строк дії дого¬вору страхування визначається періодом окупності капітальних вкладень. Очевидно, що конкретні строки окупності дуже розрізняються по видах діяльності (на¬прямах вкладень) навіть в одній галузі. Це залежить від часу функціонування підприємства, рівня його технічної озброєності, якості організації та управління, ступеня включення в інфраструктуру, тощо. Тому строки дії та умови договорів переважно носять індивідуальний харак¬тер, хоча й можлива їх певна уніфікація. Зазначимо, що при визначенні строку дії договору страхування комерційних та фінансових операцій інтереси партнерів проявляються по-іншому, ніж в будь-якому виді страху¬вання майна.

Так, страхувальник зацікавлений в якнайшвидшому окуплені затрат на підприємницьку діяльність, а тому об'єктивно прагне скоротити строк дії договору Разом з тим, при цьому підвищується ризик для страхової організації, який пов'язаний з можливою неоправданою виплатою відшкодування.

Даний вид страхування має ту особливість, що виплата відшкодування переважно відбувається після закінчення строку дії договору, коли будуть підведені підсумки реалізації застрахованих комерційних операцій. Щодо інших видів страхування, то необхідність ви плати страхової суми може виникнути в будь-який момент. Установлення строку можливих виплат у страхуванні комерційних ризиків дозволяє страховику використовувати суми, одержані у вигляді страхових внесків, для інвестиційних проектів, і своєчасно в повному обсязі створювати на визначену дату резерви.

Зміст й орієнтація даного виду страхування викли¬кають деякі обов'язкові вимоги до укладення договорів. Страхувальник повинен мати дозвіл, ліцензію чи патент на ведення комерційної діяльності та інші необхідні документи. В своїй письмовій заяві він повинен інфор¬мувати страхову організацію про передбачувані операції, очікувані витрати та доходи, підписані контракти й інші обставини, які дозволяють страховику оцінити ступінь ризику. Безперечно, що й спеціалісти страхової орга¬нізації повинні збирати й аналізувати інформацію про різні сторони діяльності страхувальника, зокрема, рівень рентабельності, кредиторську й дебіторську заборгова¬ність, тощо.

При укладанні договорів страховим організаціям доцільно оговорити обов'язок партнерів повідомляти про всі відомі їм зміни в рівні страхового ризику та попереджувати дії, що ведуть до його зростання.

При страхуванні комерційних ризиків також застосо¬вуються деякі обмеження в прийомі на страхування. Зокрема, з нього виключається посередницька діяльність, вклади в організацію казіно, тоталізаторів, тощо. З страхової відповідальності, як правило, виключаються можливі збитки внаслідок військових дій, змін полі¬тичного курсу, негативної динаміки курсів валют.

Це стосується і відшкодування збитків, що виникли внаслідок певних дій страхувальника чи його партнерів, зокрема, зумисних заходів, направлених на нанесення шкоди застрахованій діяльності, зміну профілю комерційного підприємства, застосування некваліфікованого управління ним.

Тарифні ставки по страхуванню комерційних ризиків визначаються в залежності від багатьох чинників, рівня стабільності ринкових відносин й прогнозу перспектив їх динаміки, строку страхування, виду діяльності, тощо. Враховуючи, що для кожного підприємства ризик має специфічні характеристики, необхідна конкретизація ставок страхових платежів.

До страхування комерційної діяльності відноситься, хоч і з деякими особливостями, страхування біржо¬вих та валютних ризиків (страхування від зміни курсів , валют). Цей вид страхування вводиться в багатьох краї¬нах світу як обов'язковий з метою стимулювання розвитку зовнішньої торгівлі для підприємств, які займаються поставками продукції на зовнішній ринок. Він надає гарантії і забезпечує відшкодування збитків, що зазнали зовнішньоторговельні об'єднання в результаті зміни курсів валют в країнах-експортерах.*  Ці види страхування поки ще слабо застосовуються в Україні, що зумовлено нерозвиненістю ринкових відносин. На українських біржах домінують наявні контракти, коли реалізуються угоди на купівлю виставленого товару з його негайною оплатою й поставкою, а також форвардні контракти. Останні виражають угоди на купівлю-продаж наявного товару (його можна побачити, оцінити і одержати повний документальний опис) з поставкою в обумов¬лений строк. Тут не передбачається негайна поставка товару, а лише фіксується ціна або форми розрахунків при одержанні товарної партії.

Зараз на вітчизняних біржах широко розповсюджена попередня оплата, яка досить часто складає до 100% вартості товару. Але навіть при наявному і форвардному ринку нерідко відбувається порушення умов або ж відмова від виконання укладених контрактів, особливо з боку постачальника (продавця). Тому в правила торгівлі багатьох бірж включені положення про те, що біржа приймає на себе відповідальність за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди з одним з партнерів.

Вказана відповідальність, учасників біржових кон¬трактів може бути об'єктом страхування. В світовій страховій практиці страхуються збитки інвесторів, які зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспромож¬ності одного з них,

Враховуючи, що страхова відповідальність за збитки при здійсненні (чи нездійсненні) біржовик угод лежить на страховій організації, біржа не завжди намагається прискіпливо вибирати собі клієнтів, здійснювати відбір учасників торгів, контролювати виконання ними умов контрактів. Тому страхування біржових контрактів доцільно проводити у вигляді взаємного біржового стра¬хування або через акціонерні страхові компанії з участю капіталу біржі (коли пов'язуються взаємною зацікавленістю біржа й страховик).

Договір страхування контрактів на реальний товар може укладатись як з продавцем, так і з покупцем. Якщо договір заключається з покупцем, відповідальність страховика виникає у випадку відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Відшкодування згідно умов такого договору може мати місце в різній формі:

- поставка страхувальнику аналогічних за своїми техніко-економічними характеристиками товарів;

- компенсація певної частини ціни неодержаного то¬вару або оплата додаткових витрат на придбання не¬обхідних товарів у інших продавців.

Страхувальнику повинно бути надано право виби¬рати найбільш прийнятну для нього форму відшкоду¬вання.

Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає в разі відмови покупця оплатити товар або затримки з його оплатою. Відповідальність страховика в цьому разі може виражатись відповідно в таких формах:

- відшкодуванні страхувальнику різниці між попе¬редньою та нинішньою продажною ціною (якщо вона знизилась);

- компенсації певної частини ціни неоплаченого то¬вару.

Серед біржових контрактів значний розвиток одер¬жали ф'ючерсні угоди, що заключаються на поставку через певний строк товарів, які в даний момент можуть бути і не виготовлені. Призначення ф'ючерсних кон¬трактів — захист інтересів продавця й покупця від втрат внаслідок несприятливої для них динаміки цін. Виходячи з свого змісту, ф'ючерсні угоди одночасно виконують і функцію страхування від можливих збитків.

Саме ф'ючерсні контракти можуть застосовуватись для страхування від форс-мажорних обставин або непо¬доланих перешкод для виконання угоди. Наприклад, неможливості виконати умови по поставці сільськогос¬подарської продукції внаслідок повені, заморозків, засухи, захворювання худоби, тощо. Об'єктом страхуван¬ня можуть бути як грошова оцінка непоставленої про-дукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця, який передбачав її переробку. По ф'ючерсних і форвардних контрактах можуть страхуватись інтереси продавця на випадок нездійснення покупцем оплати одержаного то-вару по незалежних від нього непередбачених причинах.

Страхуватись можуть і збитки біржі в цілому, спри¬чинені несприятливими для її діяльності природними та суспільно-політичними подіями.

В певній мірі страхування валютних ризиків має деякі аналогічні риси зі страхуванням біржових ризиків. Разом з тим, воно зумовлено специфічними умовами зовніш¬ньоекономічних контрактів. Турботою українських страховиків, природно, повинен бути, насамперед, захист вітчизняних експортерів, імпортерів та інших їх учас¬ників.

Страхування валютних ризиків необхідне, в першу чергу, для відшкодування слідуючих можливих втрат;

по-перше, пов'язаних з виробництвом експортної продукції в разі відмови від її оплати зарубіжного імпор¬тера по будь-яких причинах;

по-друге, збитків від неплатежів за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги в разі загострення фінансового положення або навіть банкрутства інозем¬ного партнера. Страхуються й збитки, зумовлені по-літичною нестабільністю в країні імпортера;

по-третє, страхуванню підлягають збитки від коли¬вань валютних курсів за період від заключення контракту до закінчення його дії, які негативно впливають на купівельну здатність валюти платежу.

Зазначимо, що в перших двох наведених випадках йшлося про втрати для вітчизняного експортера. В тре¬тьому ж випадку збитки можуть стосуватись як експор¬тера, так і зарубіжного покупця.

Перший несе збитки при зниженні курсу валюти платежу, другий — в разі його підвищення.

Все більшого значення набуває страхування інтересів Інвесторів (страхування інвестицій) на випадок заборони вивозу прибутку, одержаного від інвестування, та інших порушень прав іноземного інвестора внаслідок рішень Законодавчих чи виконавчих органів влади, політичних обставин. В сучасних умовах таке страхування особливо актуальне для залучення в нашу країну коштів іноземних інвесторів, але його не можуть ігнорувати й українські бізнесмени, що вкладають ресурси в зарубіжний бізнес.

Названі види страхування в широкому плані можуть розглядатися як страхування експортних кредитів, хоч, звичайно, кожний з них має певні особливості.

В широкому плані захист від валютних ризиків вклю¬чає використання захисних обумовлень в контрактах, прогнозування курсу різних валют, тощо, але вони вихо¬дять за рамки страхування.




Переглядів: 3493 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (4)

Переглядів: 1523 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019