RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 проблеми страхування 


На сьогоднішній день існує проблема масових невиплат, затримки виплати або безпідставна відмова у виплаті Страховими компаніями за договорами КАСКО настанні страхової події. У «приватних» розмовах страхові компанії скаржаться на їх скрутне фінансове становище, що вимушує їх до вчинення відповідних дій з усіх  можливих «прийомів» щоб залишатися на плаву. З об’єктивних причин, можна визнати той факт, що заощадження більшості страхових компаній й досі знаходяться на депозитах «проблемних» банків, які в свою чергу також потерпають від того ж  «скрутного фінансового становища».

Можливо, якби держава втрутилась, прийнявши ефективне «антикризове» законодавство відносно страхових компаній та вдосконалило законодавство в даній сфері, забезпечивши захист прав споживачів страхових послуг, то можливо споживачу не довилося би хвилюватися за долю його законного страхового відшкодування. Та «маємо що маємо» як говорив усім відомий «класик». Та попри всі розмови про тяжку долю страхових компаній, давайте звернемося до законодавства, так відповідно до абз. 4, п. 6, ст. 26 Закону України «Про страхування» зазначено наступне: «Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику», а тому тяжка доля страхових компаній не повинна турбувати її клієнта, а тим паче бути «гальмом» при отриманні виплати.

 

Як же не стати жертвою «скрутного становища» страхової компанії та захистити себе, від намагання вчинення протизаконних дії з її боку, а то і взагалі -  забезпечити себе належним рівнем обслуговування при отриманні страхових виплат за договором КАСКО?

 

Якщо ви тільки в процесі обрання страхових компаній, то перш за все радимо із великого «списку» страхових компаній «відсортувати» компанії, репутація яких вже заплямована фактом масових невиплат, або тих у яких відсутні ліцензії на здійснення такого виду діяльності (зазвичай такі компанії нав’язують свої  послуги через брокерів). Самостійно провести «відсортування» можливо на підставі публікацій в ЗМІ або на шпальтах сторінок в мережі Інтернет.

 

Якщо ж Ви визначились зі страховою компанією, то час знайомитися з договором. Вивчення договору краще за все доручити юристам, оскільки запевняємо Вас, що на розробку договору та приховуванням деяких в ньому «нюансів» - було залучено кращих фахівців  юридичного відділу страхової компанії.

 

Договір повинен містити вичерпний перелік страхових випадків, обов’язків та прав сторін, розмір та умови страхових виплат, та їх строки. Окрім «стандартних» пунктів, особливу увагу необхідно звернути на «хитрі» пункти, наприклад: при настанні страхового випадку обов’язок надати висновок експерта на стан алкогольного сп’яніння, довідку з метеорологічної служби про погодні умови в момент настання страхового випадку, обов’язок встановити відповідну гуму відповідно до тієї чи іншої пори року. Зазвичай ігнорування цих приписів передбачає відмову у виплаті, а тому обов’язково зверніть увагу на список документів та на строк, в якій Вам необхідно буде надати страховій компанії у випадку настання ДТП.

 

Інколи для затягування виплат страхові компанії  «проводять»  розслідувані та додаткові експертизи, право на проведення яких зазначається в договорі без встановлення їх терміну. Саме тому, при вивченні договору ми  радимо звернутися за допомогою до юриста, оскільки Ви можете вже на цьому етапі загнати себе в глухий кут, підписавшись під зобов’язанням надати «вагон» документів для здійснення страхової виплати.

 

При виникненні страхового випадку, простіше кажучи ДТП, Вам необхідно чітко виконувати умови та рекомендації Вашої страхової компанії, загальні умови виглядають наступним чином:

 

1. Повідомити страхову компанію про настання страхового випадку в строки передбаченні договором. Пам’ятайте що несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків тягне відмову у здійсненні страхових виплат.

 

2. Викликати співробітників ДАІ (обов’язково) та аварійних комісарів, у випадку передбачених Договором.

 

3. При можливості «обзаведіться» свідками та сфотографуйте положення автомобілів та їх пошкодження – проведення цих дій відкине можливе «закидання» з боку страхової компанії про неправдиві відомості про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

 

4. Поміркуйте, а краще проконсультуйтесь з юристом (впевнений, що при бажанні можливо здійснити дзвінок до з юридичних фірм), на предмет того, які пояснення Вам доведеться викласти у протоколі.

 

Після приїзду співробітників ДАІ «насолоджуйтесь» процедурою оформлення ДТП, головне не забувайте про те, що стражі порядку зобов’язанні видати Вам довідку з місця ДТП. Звернутися до страхової компанії необхідно в строки передбаченні в договорі в іншому випадку страхова компанія має цілком закону причину відмовити Вам у виплаті. При реєстрації заяви у страховій компанії обов’язково потурбуйтесь про те, що у Вас була її  копія, на який повинна бути зазначена дата прийнята та номер.

 

Ваша головна задача, це виконати всі свої зобов’язання по відношенню до страхової компанію направленні на отримання виплати, а тому ви зобов’язанні подати повний пакет документів, які вимагає страхова компанія відповідно до договору, та обов’язково прослідкувати, щоб кожен поданий Вами документ був зареєстрований співробітником страхової компанії і у вас на руках залишилися докази їх вчасного надання.

 

Що стосується визначення розміру виплати, то скоріше за все тут знадобиться Ваше втручання. Оскільки у більшості випадків розмір збитків визначається «акредитованими» страховою компанією «незалежними» експертами, які зазвичай (напевно для зручності для клієнта) знаходяться в тому ж приміщенні в якому і страхова компанія, а тому висновок даного «експерта»  є досить сумнівний, а розміри збитків визначенні в калькуляції зазвичай не відповідає реальним та є суттєво заниженими. А тому, якщо розмір відшкодування, який визначив «акредитований експерт» Вас не  влаштовує, доведеться Вам провести  власну експертизу, з залученням незалежного експерта. Радимо звернутися за допомогою до СТО, в якому ви обслуговуєте своє авто.  Про час і місце проведення експертизи  обов’язково письмово попередьте свою страхову компанію, для того щоб вона мала змогу прислати свого представника, та переконатися в неупередженості висновку Вашого експерта.

 

Якщо, з настанням строку виплати страхова компанія затримує виплату хоча б на один день і при цьому не сповістив про відмов, необхідно в першу чергу звернутися письмово до страхової компанії із заявою. Пам’ятайте, що звернення розглядаються і вирішуються  у  термін  не  більше одного  місяця  від  дня їх надходження,  а ті,  які не потребують додаткового вивчення,  - невідкладно,  але не пізніше  п'ятнадцяти днів  від  дня  їх  отримання.

 

Радимо Вам не слухати співробітників страхової компанії про скрутне фінансове становище, та обіцянки про скору виплату. Якщо ж у Вас і виникає бажання поспілкуватися з страховою компанією, то це потрібно робити виключно шляхом листування, у спосіб відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

 

Якщо страхова компанія прийняла тактику «затягування» виплати радимо  звернутися або в управління з питань захисту прав споживачів, або в державну комісію з регулювання ринку фінансових послуг. Якщо страхова компанія не реагує і на їх приписи, тоді не баріться зі зверненням  до суду, оскільки в нинішній економічній ситуації можна просто дочекатися банкрутства страхової компанії.

 

Так деякі страхові компаній розраховують на те, що більшість їх клієнтів поліняться звертатися до  суду, а тому дають усно нові обіцянки, тактично відмовляючись перекладати їх на папір, тим самим позбавляючи офіційних відповідей. А тому не лінуйтесь, та готуйте позовну заяву до суду. Уважно подивіться свій договір, дуже часто страхові компанії полюбляють відносити розгляд спорів по договору до компетенції третейських судів, прописуючи в договорі відповідне третейське застереження. У цьому випадку Вам доведеться звертатися з позовною заявою до вказаного в третейському застережені третейського суду. В усіх інших випадках, розгляд справи повинен відбуватися у районному суді за місцезнаходженням страхової компанії.

 

Радимо, Вам, в позовній заяві окрім стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування у певній сумі, просити врахуванням індексу інфляції, також зобов’язати страхову компанію сплатити пеню, за кожен день прострочки свого зобов’язання, розмір якої зазвичай вказаний у договорі, плату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також відшкодувати моральну шкоду. Сміливо просіть у позовній заяві накласти арешт на майно страхової компанії у тому числі і на всі банківські рахунки компанії – як спосіб забезпечення позову.

 

Недоліком судового процесу, є те що, строк розгляду справи може тягнутися не один місяць, тай представники страхової компанії напевно що потурбуються розтягнути «задоволення». Та все рівно цей факт не повинно Вас лякати, оскільки, просто чикати, коли страхова компанія зглянеться над Вами і виконає свої договірні зобов’язання є неприпустимим, при існуванні важеля, за допомогою якого можливо забезпечити   захист Ваших законним прав та охороньовальних інтересів, навіть якщо цей важіль є і недосконалим.

В данной статье рассмотрено состояние современного страхового рынка в Украине, его основные проблемы и недостатки, а также причины их возникновения. Предложены пути преодоление указанных проблем страхового рынка в нашей стране.

 

 

 

В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції великого значення набувають питання убезпечення функціонування господарюючих суб’єктів від наявних та потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів.

 

Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє формування в Україні досконалого, фінансово стійкого страхового ринку. До того ж, у сучасній економіці саме через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси.

 

Проблеми розвитку страхування та окремі його аспекти в своїх роботах розглядали такі українські та зарубіжні вчені як: Л.М. Гутко [1], В.Д. Базилевич, М.В. Мних, О.М. Кисильова [2], В.В. Корнєєв, М.І. Савлук, О.О. Гаманкова, А.А. Свириденко [4], О.Д. Заруба, В.А. Малько, А.Никонович [3], Дж. Кілбі, Р.Кілн, Дж. Мішель, А.І. Рейтман, К.Е. Турбіна, Д.Хервад, Д.Хемптон, В.М. Фурман [5] та ін.

 

Метою дослідження є визначення основних проблем розвитку страхового ринку України.

 

Досліджуючи питання розвитку страхового ринку в Україні упродовж останніх років, можна дійти висновку, що його роль все таки недооцінювалася. І лише протягом останнього часу цій сфері приділяється належна увага. Сьогоднішній стан ринку можна охарактеризувати як початок періоду зростання, незважаючи на те, що обсяги ринку порівняно з країнами Східної та Західної Європи незначні.

 

Сучасний страховий ринок формується в умовах:

 

·        поступового зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності;

 

·        підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів;

 

·        збільшення кількості прибуткових підприємств;

 

·        законодавчого запровадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

 

·        розвитку ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування;

 

·        запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення [4].

 

Проте його подальший розвиток стримується низкою актуальних проблем, що потребують негайного розв’язання.

 

Недостатнім є розвиток інституту актуаріїв, що свідчить про слабкість сектору страхування життя та неготовність страхової інфраструктури до впровадження пенсійного й медичного страхування. Фактично відсутній зовнішній спеціалізований аудит страхових організацій. І взагалі в Україні немає професійних агенств із визначення рейтингів страхових компаній та інших структур страхового ринку, що є, по перше, свідченням недостатнього рівня розвитку страховиків і низького рівня вимогливості до них з боку державних наглядових органів; по-друге – одним із чинників непрозорості страхового ринку, недостатньої проінформованості громадян про стан і діяльність страхових компаній. . Це свідчить про відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування.

 

Актуальною проблемою страхового ринку, яка найбільше впливає на всі показники ринку, є відсутність довіри населення й господарських суб’єктів до страхових компаній, яка до цих пір не відновлена повною мірою. Саме недовіру до вітчизняних страхових компаній називають громадяни, які не мають жодного страхового полісу, головною причиною свого небажання страхуватися. Звичайно, існують і глибші, ніж недовіра до страхових інститутів, причини низького рівня поширення страхування в країні. Це невпевненість громадян у майбутньому, відчуття втрати соціальної перспективи, що призводить до того, що люди не мають можливості довгострокового планування життя, та не сприяє страхуванню від ризиків, особливо довгостроковому, наприклад, страхуванню життя.

 

Важливою проблемою є також те, що низький рівень капіталізації страховиків не дає змоги забезпечити відповідальність за великі застраховані ризики, а це призводить до перестрахування їх частини за кордоном та до необгрунтованого витоку грошових коштів з України. Ось чому і є проблематичним питання доступу до національного страхового ринку філій іноземних страховиків-нерезидентів. Такий допуск має відбуватися поступово та з урахуванням його подальшого впливу на стан національного страхового ринку, оскільки це може призвести до неефективного перерозподілу акумульованих страховиками ресурсів на міжнародні фінансові ринки, витіснення з ринку національних страховиків та страхових посередників. Саме таким чином запобігання необгрунтованому відпливу значних сум страхової премії за кордон через низький рівень капіталізації страхових організацій, невідповідні світовим стандартам вимоги до платоспроможності страхових організацій, а також нерозвиненість національного перестрахувального ринку призводять до неможливості страхування значних ризиків без помітної участі іноземних перестрахувальних компаній.

 

Вагомим є питання врегулювання діяльності такої важливої категорії учасників страхового ринку, як страхові брокери. Їхні платежі до страхових компаній у загальній структурі десь менше 5%. Ось чому, треба терміново розробити комплекс заходів із підвищення ефективності страхової брокерської діяльності.

 

Поряд із тим слід приділити багато уваги усуненню розбалансування страхового ринку (оскільки надходження платежів зі страхування життя є мізерними, у майновому страхуванні домінує страхування фінансових ризиків тощо). Поповнення страхових портфелів досить часто відбувається не за рахунок розширення страхового ринку, а за рахунок перерозподілу клієнтів [5].

 

Серед актульних проблем страхового ринку слід згадати і про:

 

·        недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;

 

·        низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, і валового внутрішнього продукту;

 

·        незначна клієнтська база страховиків (на 14,9% зменшились обсяги надходжень валових страхових премій в 2009р. порівняно з 2008р) , а також зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;

 

·        нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення;

 

·        недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;

 

·        використання страхового ринку суб'єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон;

 

·        недосконале законодавство щодо обов’язкових видів страхування, в т.ч. значна кількість економічно недоцільних видів обов'язкового страхування;

 

·        нерозвиненість довгострокового страхування життя, пенсійних аннуітетів та інших видів особистого накопичувального страхування (частка страхування життя складає біля 4% від валових страхових платежів по ринку згідно даним за 2009 рік) [6];

 

·        недостатнє регулювання страхового посередництва, що не сприяє загальному підвищенню страхової культури населення, а, у деяких випадках, приводить до поширення елементів шахрайства та неконкурентних засад діяльності;

 

·        недостатній рівень правого забезпечення медичного страхування;

 

·        значна інформаційна закритість діяльності страхових компаній; недосконалі фінансова звітність і методи обробки даних.

 

·        невідповідність вітчизняного страхового законодавства вимогам міжнародного законодавства, в т.ч. ЄС, а також принципам та стандартам Міжнародної асоціації страхового нагляду [3].

 

Заключною проблемою все ще залишається підвищення рівня платоспроможності, попиту та страхової культури юридичних осіб на страхові послуги, на що впливають інвестиційний голод підприємств, недостатній обсяг обігових коштів, макроекономічна нестабільність та ін.

 

Таким чином, страховий ринок України являє собою певною мірою структуроване економічне середовище, метою розвитку якого є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосування сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.

 

Проте, незважаючи на значні темпи приросту основних показників діяльності страховиків та страхових посередників, страховий ринок України має ряд об’єктивних причин свого недостатнього розвитку і невирішених проблем.

 

Тому найважливішими інструментами якісного перетворення ринку страхування на найближчі роки є розробка та впровадження стратегії розвитку страхового ринку на 2006-2012 роки. Вона має визначити такі актуальні питання в галузі страхування:

 

·        напрямки удосконалення законодавчої та методологічної бази ринку страхових послуг;

 

·        створення ефективного механізму нагляду та контролю Держфінпослуг за ринком і забезпечення розвитку саморегулювання у страховій галузі;

 

·        посилення надійності страхового ринку й забезпечення його прозорості;

 

·        підходи до удосконалення структури страхового сектору економіки, активізацію розвитку обов’язкового та добровільного видів страхування;

 

·        розвиток довгострокового страхування життя, яке дасть змогу трансформувати заощадження населення в довгострокові інвестиції;

 

·        інтеграцію страхового ринку до європейського та світового фінансового простору;

 

·        заходи щодо підвищення довіри до населення та юридичних осіб до страхових компаній [1].

 

Отже, ринок страхових послуг, набувши певного рівня розвитку, не став реальним чинником стабільності т


Переглядів: 3628 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (6)

Переглядів: 1567 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)



Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019