RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 історія виникнення страхування 


Виникнення страхових стосунків відноситься до глибокої старовини. Ще в античні часи існували подібні страховим суспільства, що надавали матеріальну підтримку своїм членам. Древні греки створювали особливі союзи для покриття збитків, що виникають при мореплаванні. А перший морський поліс, що дійшов до нас, був виданий в 1347 р. на перевезення вантажу з Генуї на острів Майорку.

У епоху великих географічних відкриттів виникали нові портові ринки і дороги просування товару. Відповідно, стали з'являтися і нові небезпеки і потреби в захисті майнових інтересів. Разом з ними розвивалася і вимагала вдосконалення ідея страхування. У 1706 р. було засновано перше суспільство по страхуванню життя. У XVIII—XIX ст утворюється досить широкий круг страхових рисок — починається страхування сільськогосподарських тварин, від крадіжок із зломом, боргів (прототип кредитного страхування). З розвитком економіки, розширенням діапазону майнових інтересів зростало число страхових організації, збільшувалися їх звороти і капітали, вкладення в інші галузі господарювання.

 

У Росії перший досвід страхування життя відноситься до 1771 р. При установі в 1776 р. Державного позикового банку йому надали право страхування кам'яних будинків і фабрик. У 1797 р. при Державному асигнаційному банку відкривається страхова контора для страхування товарів, в 1798 і 1799 рр. в Москві і Петербурзі при департаменті Камеральном фундирувалися ассекуранц-конторы для взаємного страхування від вогню. Специфіка розвитку страхування в Росії полягає в тому, що воно завжди тим або іншим способом пов'язано з державою. Це могло бути безпосередня участь держави в страховій справі або його заступництво у вигляді надання монополії страховим суспільствам.

 

 

 

Полезно знать: новости социального и пенсионного обеспечения

У 1827 р. з'являється Перше Російське страхове суспільство для страхування від вогню (приватне акціонерне суспільство) і отримує від держави монополію на страхування в найважливіших губерніях Росії строком на 20 років. Що утворилося в 1835 р. Друге Російське суспільство страхування від вогню отримало монополію на 12 років в останніх 40 губерніях Росії. У тому ж році почало функціонувати Російське суспільство застрахованпя капіталів і доходів. У 1847 р. відкрилася організація «Надія», що займалася транспортним страхуванням. У 1894 р. встановлюється урядовий нагляд над страховими підприємствами і визначаються загальні правила звітності. З 1906 р. в Росії починається державне страхування життя.

 

Практично у всіх економічно розвинених країнах майнові інтереси мають свій страховий захист. У СРСР в умовах командної економіки страхування практичні не розвивалося, головним чином через відсутність приватної власності, майна і майнових інтересів в населення.

 

У 1921 р. після видання декрету «Про державне майнове страхування» страхова діяльність повністю перейшла у ведення «Держстраха» СРСР. Із зростанням об'єму операцій і розширенням сфери страхової діяльності за кордоном в 1947 р. із складу «Держстраха» було виділено окрему установу «Інгосстрах», що стало другою державною монопольною страховою організацією. І лише з переходом до ринкової економіки в Росії почалося швидке зростання комерційних структур в області страхування. Страхова справа в Росії упевнено вступала в третє століття свого існування. Таким чином, можна виділити наступні основні етапи розвитку страхової справи країни:

 

| страхування в Російській імперії (1786—1917 рр.);

 

| страхування в Радянській Росії і СРСР (1917—1991 рр.);

 

| страхування в Російській Федерації (після 1988 р.).

 

Розвиток страхової справи в Росії супроводився переходом від державної страхової монополії до страхового ринку з подальшою націоналізацією і відновленням державної страхової монополії (у радянський період історії). Серйозні геополітичні зміни, що послідували у зв'язку з розпадом СРСР, викликали об'єктивну необхідність відродження національного страхового ринку в Росії.

 

Таким чином, страхування є однією з прадавніх категорій суспільно-виробничих стосунків. Виникнення страхування обумовлене ризикованим характером суспільного виробництва. Поступове страхування стало загальним універсальним засобом по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються із сплачуваних страхових премій.

 

Історичні передумови виникнення страхування

Людство завжди прагнуло уникнути негараздів. Не маючи можливості запобігти їх виникненню та впливу, воно намагалося обмежити згубний вплив небажаних подій. Вважається, що первинні форми страхування виникли у далеку давнину. Зокрема, в законах вавілонського царя Хаммурапі передбачалось укладання угоди між учасниками торгового каравану про спільну відповідальність за збитки, яких зазнавав будь-хто з його членів внаслідок розбійного нападу, пограбування тощо.

 

На території Стародавньої Греції практикувалися угоди купців-піратів щодо розподілу доходів від торговельно-розбійницьких операцій, а також розподілу втрат внаслідок різноманітних морських небезпек.

 

Специфічна форма страхування існувала в Україні між чумаками. Зміст її полягав у тому, щоб спільно відшкодовувати збитки потерпілому в дорозі від падежу вола і т. ін.

 

Значного розвитку страхування набуло у Стародавньому Римі, передбачаючи взаємодопомогу членам римських професійних корпорацій, колегій, спілок на випадок захворювання, каліцтва, смерті (для виконання культових обрядів, встановлення пам'ятників, допомоги сім'ям, що втратили годувальника тощо). На відміну від первинних форм страхування, які не передбачали попереднього нагромадження страхового фонду, але зобов'язували відшкодувати збитки спільно у порядку їх перерозподілу між певною спільнотою, страхування у Стародавньому Римі ґрунтувалося на обов'язковості регулярних платежів, що дозволяло акумулювати грошові засоби та створювати страховий фонд до настання небажаного (страхового) випадку. Ці засоби мали суворо цільове призначення, їх не можна було використати, скажімо, на погашення боргу і т. ін. їх міг отримати тільки спадкоємець за заповітом, а не за законом, оскільки лише особа, визначена тим, хто заповідав, здатна найліпше використати грошові страхові засоби за цільовим призначенням. І хоч римське право регламентувало належність рабовласнику результатів усіх угод, укладених його рабом, господар не мав права на привласнення його (раба) страхової суми.

 

Статут колегії чи спілки регламентував випадки втрати права на отримання страхового відшкодування. Це, насамперед, самогубство та несплата на момент смерті щомісячних внесків пізніше встановленого терміну.

 

Середньовічне, або гільдійно-цехове страхування, спершу було досить схожим на страхування у професійних колегіях та спілках. Воно ґрунтувалось на наданні взаємодопомоги без попереднього переліку страхових подій та розмірів виплати за ними. У міру розвитку гільдійно-цехове страхування запровадило регулярні внески, встановило перелік страхових випадків, за яких передбачалося відшкодування збитків з урахуванням ступеня ризику, конкретизувалися форми та розмір страхових виплат. У цей період формується поділ страхування на майнове та особисте. Майнове страхування було покликане відшкодовувати збитки, що виникали внаслідок стихійного лиха, пограбування, а також банкрутства (розорення) члена гільдії незалежно від причини. Особисте страхування передбачало грошові виплати в разі смерті, хвороби, каліцтва тощо.

 

Цікавою ознакою середньовічного страхування було зобов'язання членів гільдійної або цехової каси сприяти один одному в обмеженні збитків, спричинюваних пожежами, стихійними лихами, грабунками тощо. Недбале ставлення до охорони майна позбавляло права на отримання страхового відшкодування.

 

Крім того, в межах середньовічного страхування відбулося відособлення таких страхових фондів, які обслуговували не тільки членів страхової організації, а й сторонніх осіб. Це фонд для вдів, сиріт і т. ін.

 

І, зрештою, так звані родові та общинні взаємодопомоги, різноманітні державні страхові заходи, що зародилися і застосовувалися в цей історичний період, можна розглядати як прообраз ринкових форм страхування.




Переглядів: 3563 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (5)

Переглядів: 1548 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2019