RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 світовий ринок страхування 

В інустріальних країнах спостерігається тенденція до скорочення премій по страхуванню життя. Фінансова криза та обвал на ринках цінних паперів завдали негативний вплив на зростання страхових премій. У відповідності з реальними показниками, незначне падіння зазнали і премії з non-life страхування. У деяких випадках попит на страхування скоротився; зменшуються ставки премій.

Вперше, починаючи з 1980 року, після багатьох років стабільного зростання в 2008 році обсяг світових страхових премій скоротився на 2%. Глобальні премії з non-life страхування, які в 2007 році зросли на 1.5%, скоротилися на 0.8%. У той же час, глобальні премії зі страхування життя зменшувалися навіть більшими темпами – на 3.5%, після того як в 2007 році був зафіксоване їх зростання на рівні 5.1%.

 

Премії на ринках, що розвиваються, виросли вдвічі в 2008 році. Однак, в індустріальних країнах спостерігалося скорочення премій.

 

У грошовому еквіваленті глобальний преміальний дохід зріс до $ 4270 млрд. (в порівнянні з 2007 – $ 4128 млрд.). Таким чином, на премії зі страхування життя довелося 58.3% сукупних глобальних премій, що трохи менше показника 2007 року.

 

У 2008 році реальний ріст світового ВВП склав 2.3%. Хоча вплив глобальної фінансової кризи на ринки активів був відчутним ще в 2007 році, найбільшого впливу на реальну економіку вона завдала після банкрутства інвестиційного банку «Lehman Brothers» у вересні 2008 року.

 

Банкрутство банку також викликало колапс кредитних ринків. Як наслідок, зменшилася вартість акціонерного капіталу страхової галузі.

 

Побоювання щодо підвищення інфляції, які панували в першій половині 2008 року, зникли після того, як стало зрозуміло, що економіка наближається до гострої рецесії.

 

Реальне зростання премій у 2008 р.: вперше, починаючи з 1980 року, спостерігалося падіння глобальних страхових премій

 

Страхування життя

 

У 2008 році глобальні премії зі страхування життя скоротилися на 3.5% і досягли показника в $ 2490 млрд. Такий результат був обумовлений падінням премій на 5.3% в індустріальних країнах (у 2007 зростання склало 4.4%).

 

Фінансова криза і стрімкий спад економіки дуже сильно вплинули на продажі продуктів unit-linked, особливо, що стосується одноразових премій, що в свою чергу спричинило значне падіння сукупних премій у Великобританії, Італії, Франції та Ірландії, де такі продукти є звичайними і поширеними.

 

Ринки, з високою часткою регулярних премій, такі як, наприклад, Німеччина, виявилися найбільш життєздатними. Спад продажів змінних ануїтетів в США призвів до скорочення преміального доходу на 3.8%.

 

Загальне зростання продажів деяких накопичувальних продуктів, таких як фіксовані ануїтети і традиційне заощадження, було недостатнім для протистояння спаду продажів продуктів unit-linked.

 

Незважаючи на спад премій по страхуванню життя в нових індустріальних економіках Азії, премії в Японії виросли на 9.6%, компенсуючи певним чином ті втрати, що передують приватизації поштової системи. У 2008 році премії в Австралії виросли на 18% (2007: 8%), що було обумовлено, головним чином, фіскальними пільгами і тому факту, що фінансовий рік тут закінчується в червні.

 

У 2008 році реальний ріст премій по страхуванню життя зупинився

 

На ринках, що розвиваються, премії зі страхування життя зросли на 15% в 2008, перевищивши показник 2007 року, коли зростання склало 13%. Зростання премій продовжився у Південній та Східній Азії (+19%). У Центральній і Східній Європі премії також зросли – на 19%, проте, в Польщі спостерігалося винятковий зростання премій (+52%), що певним чином замаскував скорочення обсягу премій у країнах Центральної Європи через спад продажів продуктів unit-linked.

 

Нарешті, зростання премій зі страхування життя в Латинській Америці і Карибському регіоні сповільнилося на 7% в 2008 році, у той час як в 2007 році був зафіксований їх зростання на рівні 12%.

 

Реальний ріст премій по страхуванню життя в 2008 році

 

Прибутковість і капітал компаній страхування життя

 

У 2008 році зменшилися прибутковість і ризиковий капітал компаній зі страхування життя. Через низькі інвестиційні доходи, високу вартість гарантій і низьку винагороду за управління активами, прибутковість страховиків, що здійснюють страхування життя, знизилася в 2008 році.

 

Було підраховано, що ризиковий капітал страховиків скоротився на 30-40%, хоча в деяких компаніях скорочення досягало 70%. У другій половині 2008 року значно ускладнився доступ до капіталу; така ж ситуація зберігається і протягом 2009.

 

За розрахунками, платоспроможність компаній в 2008 році впала до рівня 2002 року, який також був кризовим роком. Тоді, найбільшого впливу зазнали європейські страхові компанії. Зараз, увага перемістилася на США, оскільки тут найбільше страждають продукти, прив’язані до кредитів, а європейські компанії сьогодні містять менше акціонерного капіталу, ніж на початку кризи 2000 – 2001 рр..

Основою успішного розвитку держави є вибір економічної моделі і забезпечення її трансформації в систему загаль-носвітових господарських звязків. Будь-яку ринкову модель неможливо уявити без розгалуженої фінансовостійкої систе-ми страхування. Страховий інститут забезпечує безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві за допомогою ме-ханізму фінансового захисту.

 

З економічної точки зору страхування – це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду, призначеного для покриття можливого збитку, заподіяно-го суб’єктам господарювання, або вирівнювання втрат у сімей-них доходах у зв’язку з наслідками несприятливих випадків.

 

Мета страхування – забезпечення безперервності і безпе-ребійності суспільного відтворення шляхом надання його учасникам матеріальної можливості справитися з наслідками несприятливих випадків. Специфічність страхування як еко-номічної категорії підтверджується її особливостями:

 

1. Перерозподіл коштів відбувається тільки за особливої умови, а саме настання страхового випадку, що регулюється імовірністю його виникнення. Отже, перерозподіл коштів та-кож відбувається з певною імовірністю.

 

2. Перерозподіл коштів має замкнутий характер, оскільки відбувається тільки всередині групи людей, які вступили в страхові відносини.

 

3. Страховий фонд має ознаку зворотності, тому що при-значений для повернення учасникам страхування (за винят-ком адміністративних та інших витрат страхових компаній).

 

Глава 2 СВІТОВИЙ РИНОК СТРАХУВАННЯ

 

Основна вимога до страхових фондів полягає в тому, що їх має вистачити на погашення відповідальності страхової ком-панії за укладеними договорами страхування на досить трива-лому відрізку часу.

 

Страхування – не єдиний спосіб створення страхових фондів. Існує ще два: централізований і децентралізований.

 

При централізованому способі держава із сукупного національного багатства і національного доходу виділяє спеціальний фонд для покриття витрат у надзвичайних ситу-аціях. У такий же спосіб формується державний бюджет, ва-лютні резерви і золотий запас держави.

 

Децентралізовані фонди формуються фірмами, підприємствами, установами й особисто громадянами для по-криття можливих непередбачених витрат.

 

Сутність страхування виявляється через його функції. Виділимо основні чотири.

 

• Ризикова функція. У її рамках здійснюється перероз-поділ засобів страхового фонду при настанні страхових ви-падків, тобто в результаті втілення ризику.

 

• Попереджувальна (превентивна) функція. Пов’язана з витратою частини страхового фонду на зменшення імовірності страхового випадку і можливої величини збитку.

 

• Ощадна (накопичувальна) функція. Виявляється в на-громадженні (заощадженні) коштів громадян у рамках дого-ворів страхування "на дожиття”. У цьому випадку страхова компанія працює як банк, що надає клієнтам можливість на-громадити гроші протягом тривалого терміну, з тією різницею, що в договори страхування включаються додаткові ризики, найчастіше нещасний випадок.

 

• Контрольна функція. Пов’язана з контролем за сувого цільовим використанням страхового фонду.

 

Перші три функції здійснюються страховими компаніями, четверта – адміністративними органами шляхом створення діючого законодавства і контролю його виконання.

 

Страхування – специфічний вид діяльності, тому у стра-хових відносинах сформувалася особлива система понять, яка

 

Н.І.Машина МІЖНАРОДНЕ СТРАХУВАННЯ_____________________

 

використовується практично у всіх країнах світу. Надалі ми будемо нею користуватися. Учасники страхування називають-ся страховиками і страхувальниками.

 

Страховик - це фізична або юридична особа, яка здійснює страхування.

 

Страхувальник - це фізична або юридична особа, яка ук-ладає зі страховиком договір по одному з видів страхування.

 

Угода між страховиком і страхувальником називається договором страхування. Документ, що підтверджує факт ук-ладання договору страхування і містить основні його положения, називається страховим полісом.

 

У полісах особистого страхування, крім страховика і стра-хувальника, можуть зазначатися ще дві особи: застрахований і вигодонабувач (бенефіціарій).

 

Застрахований - особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування. Якщо тільки на себе, то страхувальник і застрахований виступають в одній особі.

 

Вигодонабувач (бенефіціарій) особа, призначена для одержання страхової суми у разі смерті застрахованого.

 

Страховий фонд - резерв грошових або матеріальних за-собів, сформований за рахунок внесків страхувальників, який знаходиться в оперативно-організаційному керуванні страховика.

 

Об’єкт страхування - предмет у широкому розумінні, на який спрямоване страхування (майно, відповідальність, життя і здоров’я).

 

Предмет страхування - майнові інтереси страхувальника, пов’язані зі знищенням, пошкодженням або заподіянням іншої шкоди об’єкту страхування.

 

Страхова подія - подія, на випадок якої здійснюється страхування (нещасний випадок, хвороба, пожежа, стихійне лихо і т.ін.).

 

Страховий випадок - фактична страхова подія.

 

Страхова сума (ліміт відповідальності страховика, Страхове покриття) - визначена договором страхування або встанов-лена законом грошова сума, виходячи з якої встановлюються

 

Глава 2 СВІТОВИЙ РИНОК СТРАХУВАННЯ

 

розміри страхового внеску і страхової виплати. У рамках цієї су-ми страховик несе відповідальність по страхових випадках (за винятком особливої ситуації в морському страхуванні). Страхова сума призначається у відповідності зі страховою оцінкою.

 

Страховий ризик – основне поняття в страхуванні і під ним, залежно від переваг страховика, може розумітися наступне:

 

• Імовірність настання збитку життю, здоров’ю, майну страхувальника (застрахованого) у результаті страхового випадку.

 

• Страхова подія, тобто небезпека для страхувальника, яка може заподіяти йому збиток.

 

• Об’єкти страхування, які за їхньою страховою оцінкою співвіднесені зі ступенем імовірності збитку.

 

• Ліміт відповідальності страховика.

 

• Договір страхування, що закріплює встановлені пра-вовідносини. У цьому зрозумінні термін "страховий ри-зик” застосовується в основному в міжнародній стра-ховій практиці.

 

Термін страхування – інтервал часу, протягом якого об’єкти страхування вважаються застрахованими. Може коли-ватися від декількох днів і навіть годин до багатьох років. Крім того, можливий невизначений термін страхування, який діє доти, доки одна зі сторін не відмовиться від його продовжен-ня. Термін страхування може бути визначений подіями, які неминуче відбудуться. Наприклад, з моменту відходу судна із порту і до моменту прибуття його у визначений порт.

 

Страховий збиток – вартість повністю втраченої або знеціненої частини пошкодженого майна відповідно до його страхової оцінки.

 

Страхова премія (страховий внесок, страховий платіж, тариф) – плата за страхування.

 

Тарифна ставка – ставка страхового платежу з одиниці страхової суми. Звичайно виражається у відсотках від страхо-вої суми.

 

Збиток (збиток, втрата) – вартість втраченого або зіпсова-ного майна внаслідок страхового випадку.

 

Н.І.Машина МІЖНАРОДНЕ СТРАХУВАННЯ

 

Страхове відшкодування - грошова сума, яку виплачує страховик страхувальнику при настанні страхового випадку відповідно до умов договору страхування. В основу розрахунку страхового відшкодування покладене поняття збитку, якого зазнав страхувальник у результаті настання страхового випадку. Фактичне страхове відшкодування називається виплатою.

 

Способи виплати страхового відшкодування називають системами страхування або видами страхової відповідаль-ності. У світовій практиці застосовуються такі системи страхування:

 

1. Система дійсног вартості. Величина страхового відшкодування дорівнює фактичній вартості майна на день укладення договору.

 

2. Система першого ризику. Величина страхового відшко-дування дорівнює повній вартості збитку на момент його ви-никнення, але в межах страхової суми.

 

3. Система пропорційног відповідальності. Величина страхового відшкодування дорівнює частині від збитку, яку складає страхова сума від оцінки вартості об’єкта з метою страхування. Страхове відшкодування розраховується за формулою:

 

     _______Страхова сума Збиток_______

 

Страхове в1Дшкодування = 0щнка об’єкта з метою страхування

 

Система пропорційної відповідальності переходить у систему першого ризику у разі страхування на повну вартість, тобто якщо страхова оцінка і страхова сума рівні.

 

4. Система дробовог відповідальності. Величина страхового відшкодування, як і в попередньому випадку, дорівнює заздалегідь обумовленій частині від збитку. Наприклад, 50% або 90%. Дріб може задаватися й інакше, а саме шляхом вста-новлення двох сум - страхової суми як такої і показної вар-тост!. У цьому випадку дріб, на який збільшується збиток, дорівнює відношенню показної вартості до вартісної оцінки об’єкта страхування, а страхове відшкодування розрахо-вується за формулою:

 

Глава 2 СВІТОВИЙ РИНОК СТРАХУВАННЯ

 

Показна вартість Збиток Страхове відшкодування =

 

Оцінка об’єкта з метою страхування

 

Система дробової відповідальності переходить у систему першого ризику у разі страхування на повну вартість, тобто коли немає необхідності в показній сумі або вона дорівнює страховій.

 

5. Система відновної вартості. Величина страхового відшкодування дорівнює ціні нового майна, необхідного для заміни втраченого. Страхування за цією системою відповідає принципу повноти страхового захисту.

 

6. Система граничної відповідальності. У цьому випадку встановлюється певна межа суми страхового відшкодування. Страхове відшкодування визначається як різниця між зазда-легідь визначеною межею і досягнутим рівнем доходу. Ця система застосовується при страхуванні великих ризиків, до-ходів і врожаю сільськогосподарських культур.

 

Франшизою називається особлива умова договору стра-хування, за яким страховик звільняється від виплати певної частини збитків. Крім того, франшизою також називають саму неоплачувану частину збитку.

 

Франшиза підрозділяється на умовну, безумовну і сукупну.

 

При умовній (інтегральній, що не віднімається) франшизі збитки в межах величини франшизи взагалі не оплачуються, а ті, що перевищують її, – оплачуються повністю. Задається умовна франшиза у вигляді конкретної грошової суми або у відсотках від страхової суми.

 

Умовну франшизу в міжнародній практиці прийнято вка-зувати за допомогою запису "вільно від х%”, де х – величина відсотків від страхової суми, з якими порівнюється збиток.

 

Застосовується умовна франшиза для того, щоб відгоро-дити страховика від врегулювання спорів по дрібних збитках, оскільки при її застосуванні дрібні збитки не оплачуються вза-галі, а великі – оплачуються в повному розмірі.

 

При безумовній (ексцедентній, що вираховується) франшизі збитки, рівні величині франшизи, завжди вираховуються з

 

Н.І.Машина МІЖНАРОДНЕ СТРАХУВАННЯ_____________________

 

вартості збитку. Задається безумовна франшиза у вигляді конкретно! грошової суми або у відсотках від величини збитку.

 

У міжнародній практиці безумовну франшизу прийнято вказувати за допомогою запису "вільно від перших х%”, де х -відсотки від величини збитку, що завжди вираховується з нього.

 

Безумовна франшиза застосовується для того, щоб зроби-ти невигідною для страхувальника страхову подію як таку, оскільки при застосуванні безумовної франшизи страхуваль-ник не одержує повну вартість збитку. Крім того, за допомогою безумовної франшизи домагаються часткової участі страхувальника в покритті власного збитку, в якому він най-частіше і винен, наприклад, через свою безвідповідальність.

 

Безумовна франшиза в американській і європейській стра-ховій практиці трактується по-різному. У європейській прак-тиці безумовна франшиза, виражена у відсотках, - це неоплачу-вана частина збитку, в американській - оплачувана. Тому, наприклад, 20% європейської франшизи рівні 80% американської.

 

У практиці страхування застосовується також сукупна франшиза, при якій всі понесені страхувальником збитки за певний період часу (найчастіше за рік або за період дії договору страхування) складаються і з сумарного збитку вирахо-вується зазначена франшиза.

 

"Кожний і будь-який збиток” - умова договору страхування (клаузула, або застереження), загальноприйнята в міжнародній страховій практиці. Означав, що відшкодуванню підлягає кожний і будь-який збиток, що виник у результаті одного страхового випадку або серії таких випадків, які відбули-ся внаслідок однієї катастрофічної події.

 

Банкасюранс - банк, який займається продажем страхових полісів або мае власну страхову компанію. У цьому випадку банк виконує роль генерального агента страхової компанії. У країнах Західної Європи і США така діяльність комерційних банків широко розповсюджена і стрімко розвивається.

 

У діяльності іноземних страхових компаній застосовують-ся також терміни, пов’язані з оформлениям і відстеженням до-говорів страхування:




Переглядів: 7113 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (13)

Переглядів: 2253 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2024