RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 страхування відповідальності судновласників 


Страхування відповідальності судновласників (СВСВ) -

вид страхування відповідальності, що передбачає створення такої системи страхового захисту власників, менеджерів, операторів, a також інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден, яка діє у визначених договором страхування чи передбачених законодавст-вом випадках і стосується зобов'язань судновласників перед тре-тіми особами, включаючи команду судна.

 

У світовій практиці цей вид страхування відомий під назвою «Пі енд Ай» (Р&І = Protection and Indemnity), що традиційно пе-рекладалася як «страхування захисту й відшкодування». Товарис-тва взаємного страхування, котрі здійснюють цей вид операцій, іменуються «Клубами Пі енд Ай» (Р&І Clubs).

 

Клубне страхування виникло й розвивалося в міру того, як перед судновласниками поставала проблема в покритті ризиків, котрі в си-лу різних причин не могли бути застрахованими в звичайному по-рядку. До таких подій відносяться відмова страховиків каско покри-вати повністю відповідальність за збиток, спричинений зіткненням суден, прийняттям законів про підвищення вимог до перевезення па-сажирів, відповідальності судновласника за життя та здоров'я ко-манди, за пошкодження вантажів, за забруднення моря нафтопроду-ктами. Крім того, судновласники повинні були не тільки відшкодува-ти збитки, а й організувати допомогу з їх урегулювання, чого не мог-ли забезпечити страховики. Усі ці обставини змусили судновласни-ків об'єднатися в асоціації-клуби для взаємного страхування відпові-дальності за спричинені їх суднами збитки та для організації спіль-них дій з урегулювання претензій.

 

Умови клубного страхування мають індивідуальний характер. Вони відрізняються між собою залежно від потреб судновласни-ків, які є членами клубів. Але конкуренція та необхідність спіль-ного перестрахування сприяли деякій уніфікації умов. У цілому клубним страхуванням можуть бути покриті такіризики:

 

1.         Збитки або компенсація за втрату життя, тілесні ушкоджен-ня або захворювання будь-якої особи, що знаходиться на борту чи близько від зареєстрованого судна, але не із складу команди.

 

2.         Збитки або компенсація за втрату життя, тілесні ушкоджен-ня або захворювання капітана, моряка чи члена екіпажа зареєст-рованого судна.

 

3.         Збитки або компенсація за втрату життя, тілесні ушкоджен-ня чи захворювання будь-якої особи, найнятої для оброблення ва-нтажів на судні, що виникли в період оброблення вантажу

 

4.         Збитки або компенсація за втрату життя, тілесні ушкоджен-ня або захворювання будь-якої особи на борту іншого судна, яке спричинене недбалим керуванням зареєстрованим судном.

 

5.         Витрати, понесені по закону або колективному чи спеціа-льному погодженню відносно смерті, тілесного ушкодження або захворювання капітана чи іншого члена екіпажу (витрати по гос-піталізації, медичному обслуговуванню чи витрати на поховання);

 

6.         Витрати, пов'язані з репатріацією капітана, будь-якого чле-на екіпажу із зареєстрованого судна.

 

7.         Витрати, пов'язані з наймом членів екіпажу замість тих, що померли чи були репатрійовані.

 

8.         Відшкодування капітану та членам екіпажу вартості зни-щеного майна.

 

9.         Витрати, понесені судновласником у відношенні моряків, які постраждали від лиха.

 

 

 

10.       Портові та інші витрати, пов'язані з висадкою чи переда-чею безбілетних пасажирів, хворих та осіб, які отримали тілесні ушкодження.

 

11.       Витрати по врятуванню життя, якщо вони не підлягають відшкодуванню страховиками каско.

 

12.       Відповідальність у випадку зіткнення.

 

Коментарі до п. 12. Страховики суден деяких країн (переду-сім Англії), а також страховики вантажів, які користуються англійськими умовами, відшкодовують лише 3/4 збитку, спричи-неного судном іншому судну У свій час такі обмеження було вве-дено англійськими страховиками, щоб підвищити зацікавленість судновласників у більш обережному керуванні судном. Таке об-меження мало зовсім інший характер впливу. Воно стало одним з основних факторів, гцо підштовхнув до створення клубів взаєм-ного страхування. Заразусі клуби забезпечують покриття в роз-мірі 'А відповідальності за збитки.

 

13.       Витрати, пов'язані із зіткненням, що відшкодовуються по-над збиток від зіткнення відповідно до попереднього пункту (на-приклад, підйом, знищення, освітлення судна, що затонуло тощо).

 

14.       Витрати та пошкодження, що спричинені будь-якому пор-ту, доку землі, воді чи іншому нерухомому чи рухомому об'єкту (але не іншому судну чи майну на такому судні). Збиток за забру-днення води нафтопродуктами.

 

Коментарі do п. 14. Катастрофа, спричинена танкером „Торрі Кеньон" у 1969 році, сприяла розробці ma прийняттю Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за забруд-нення нафтопродуктами. Згідно з конвенцією кожне судно, яке має на борту понад 2000 т нафти, повинно мати сертифікат, який підтверджує наявність фінансової гарантії можливих зби-тків від забруднення нафтою. Без наявності такого сертифіка-та судна не мають права перевозити нафту та нафтопродукти між портами країн, які підписали Конвенцію. Враховуючи це, в 1969 році власники танкерів уклали між собою добровільну угоду про відповідальність за забруднення вод нафтою - TOVALOR (Tankers Owners Voluntari Association for Liabiliti Oil Pollution). Сертифікат TOVALOR видається npu страхуванні e одному з клубів ризику забруднення моря нафтою та нафтопродуктами.

 

15.       Пошкодження суден, що не є наслідком зіткнення. Напри-клад, хвилею, що утворилася від судна, яке проходило повз, може бути пошкоджено судно, що стояло біля причалу чи йшло по каналу

 

16.       Відповідальність за договором про буксирування, якщо це не покрито звичайним полісом по страхуванню каско суден. У да-ному випадку мається на увазі відповідальність, що виникла при звичайному буксируванні застрахованого судна, наприклад, при заході в порт чи виході з порту тощо.

 

17.       Відповідальність за гарантіями та договорами за збиток, спричинений особам, майну чи вантажу у зв'язку з порушенням умов гарантії чи договору укладеного при перевезенні вантажів (порушення умов чи строків подачі судна).

 

18.       Витрати, пов'язані з підйомом, видаленням, знищенням, освітленням чи позначенням зареєстрованого судна, яке загинуло.

 

19.       Карантинні витрати, пов'язані з виникненням інфекційних захворювань на зареєстрованому судні, дезінфекцією судна, ви-трати палива чи буксирування до карантинного причалу тощо.

 

20.       Відповідальність за втрату чи нестачу вантажу який пере-возився на зареєстрованому судні, внаслідок будь-якого порушен-ня судновласником свої зобов'язань за законом чи договором, по-в'язаних із перевезенням вантажів.

 

21.       Відповідальність за пошкодження вантажу чи іншого

 

майна або порушення зобов'язань судновласника по відношенню

 

до вантажу який перевозився на судні (ремонт тари - 50 %).

 

22.       Відповідальність за збитки від зіткнення, спричинені ван-тажу, який перевозився на застрахованому судні.

 

23.       Частка за загальною аварією, яка відноситься до вантажу та не підлягає відшкодуванню за законом у зв'язку з порушенням договору перевезення.

 

24.       Частка за загальною аварією, яка відноситься до судна та не підлягає відшкодуванню за договором страхування каско судна у зв'язку з тим, що .еальна вартість застрахованого судна пере-вищує страхову суму

 

25.       Штрафи із судновласника за недотримання умов безпеки праці на суднах.

 

26.       Штрафи із судновласника за здачу неповного чи надлиш-кового вантажу чи недотримання положення, яке стосується суд-нової чи вантажної документації.

 

27.       Штрафи чи інші санкції за контрабандне ввезення товарів чи за порушення митних законів.

 

28.       Штрафи за порушення зареєстрованим судном законодав-ства про імміграцію.

 

29.       Будь-які інші штрафи за недбалість чи недогляд капітана, члена команди, службовця чи агента судновласника у відношенні зареєстрованого судна.

 

30 Витрати по дізнанню чи захисту інтересів, що пов'язані із загибеллю чи аварією застрахованого судна.

 

31.       Витрати, понесені судновласником із дозволу клубу з ме-тою урегулювання втручання органів місцевої влади.

 

32.       Витрати, пов'язані з володінням судном, якщо вони здійс-нені з відома Ради директорів клубу

 

33.       Суднові та інші витрати судновласника.

 

34.       Витрати, понесені за розпорядженням асоціації.

 

Такий значний перелік ризиків можна об'єднати в 6 груп.

 

1. Життя і здоров 'я. На судновласника можуть покладати-ся зобов'язання стосовно широкого кола осіб, у тому числі членів команди, пасажирів, лоцманів, вантажників і т. ін. Зобов'язання можуть виникати у зв'язку з такими подіями:

 

• смертю, травмами, захворюваннями (стосовно членів ко-манди це нагадує звичайне групове страхування життя та від нещасливих випадків);

 

• необхідністю здійснення певних витрат - на лікування, по-хорон, репатріацію, заміну померлого чи захворілого члена команди, зумовлених відхиленням від заданого маршруту з огляду на необхідність надати комусь із команди медичну допомогу тощо.

 

2.         Майно третіх осіб. Найширший перелік видів майна, за

 

загибель чи ушкодження якого може відповідати судновласник,

 

охоплює:

 

          інші судна, ушкоджені з вини застрахованого судна (ЗС) через зіткнення, а також у разі відсутності безпосередньо-го контакту;

 

          вантажі на борту ЗС та інших суден (у разі зіткнення), так само як і вантажі, що навантажуються (розвантажуються) чи готуються до навантаження (розвантаження) на борт;

 

          особисті речі членів команди, пасажирів та інших осіб;

 

          будь-які інші об'єкти на воді, суходолі чи в повітрі - прича-ли, крани, бурові установки, засоби навігаційної безпеки.

 

3.         Навколишнє середовище. За законодавством різних кра-

 

їн, відповідальність може бути покладена на судновласника вна-

 

слідок забруднення довкілля різноманітними речовинами - від

 

нафти й нафтопродуктів до сіна й соломи. Претензії можуть сто-

 

суватися щодо:

 

          витрат з очищення довкілля - збору забруднювачів із по-верхні води чи суходолу, очищення й миття постраждалих рослин і тварин;

 

          непрямих збитків - недоотримання доходу власниками прибережних ресторанів і рибних ферм.

 

4.         Компетентні органи. До них належать портові адмініст-

 

рації, митниця, карантинні органи тощо. Види зобов'язань:

 

          вилучення уламків судна - такі операції бувають дорож-чими, ніж саме судно;

 

          різного роду штрафи: за порушення митного та іммігра-ційного законодавства, забруднення навколишнього сере-довища, невідповідність описів вантажів у різних супрові-дних документах;

 

          накладання на судна карантину.

 

5.         Особливі види договорів: рятувальні, на буксирування та на перевезення пасажирів. Деякі види зобов'язань можна одноча-сно віднести до однією з попередніх груп, тоді як решту можна помістити лише в цю групу.

Ще одним важливим видом морського страхування є страхування відповідальності судновласників за збитки, заподіяні внаслідок експлуатації суден, що їм належать. Цей вид страхування виник у Великобританії у другій половині XIX ст. як доповнення до страхування суден (каско), оскільки комерційні страхові компанії під час страхування суден обмежували свою відповідальність за збитки, заподіяні при зіткненні суден, часткою від шкоди, що й повинен був компенсувати винуватець. Поступово перелік ризиків, що покривалися страхуванням відповідальності судновласників ставав все ширшим, і в сучасних умовах, крім відповідальності за зіткнення з іншими станами, це страхування покриває до 26 типів ризиків, пов'язаних із страхуванням відповідальності.

 

Варто зазначити, що страхування відповідальності судновласників у розвинутих країнах проводиться на засадах взаємного страхування.

 

Звичайно, через брак досвіду, українські страхові компанії пропонують судновласникам дещо вужчий обсяг страхового покриття. Цей вид страхування передбачає створення системи страхового захисту власників, фрахтувальників суден, а також інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден, включаючи команду судна. Виділяють такі ризики при страхуванні власників суден:

 

ризики, пов'язані з завданням шкоди життю та здоров'ю великій кількості осіб, у тому числі членам команди, пасажирам, вантажникам та ін.;

 

ризики, пов'язані з завданням шкоди майну третіх осіб (іншому судну, особистим речам членів команди, пасажирів, вантажу та ін.);

 

ризики, пов’язані з завданням шкоди навколишньому природному середовищу;

 

ризики, що виникли з претензій компетентних органів (портова адміністрація, митниця, карантинна служба, тощо);

 

ризики за особливими видами договорів (рятівні та буксирні договори).

 

Обслуговуванням суден в порту від імені, за дорученням і за рахунок судновласника займається морський агент. Морський агент працює через морське агентство - портовий заклад, що обслуговує морські судна в портах. Він забезпечує захист інтересів судновласників перед митними органами, адміністрацією порту, вантажовласниками та здійснює агентування суден - надання послуг суднам, які прибувають у порт за дорученням і за рахунок судновласника. Інформація, яку отримує страховик у зв'язку з агентуванням суден, може мати важливе значення для уточнення обставин страхового випадку за договором морського страхування.

 

У 1970 р. з метою сприяння розвитку співробітництва і забезпечення інтересів у міжнародному морському судноходстві із технічних, експлуатаційних, юридичних та інших питань була утворена Міжнародна асоціація




Переглядів: 2527 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (1)

Переглядів: 1203 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright http://strakhuvannya.at.ua © 2017