RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 сутність пенсійного страхування 

державного пенсійного страхуеання (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду наумовах та в порядку, передбачених Законом.

 

/Другий рівень накопичувальна система загальнообое'язкоеого державного пенсійного страхуеання (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових витат наумовах та в порядку, передбачених Законом.

 

'Третій рівень система недержаеного пенсійного забезпечення, що

 

базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

 

 

 

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні

 

Застрахоеаними особами є:

 

1)         громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють"

 

громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємнщької діяльності та інших осіб (вюгючаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів пгдприемнщьког діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, еЬииии податоКР фіКсоваиии сільськогоспо^и Zodamo*, приЬбали спеціальний торговий патент) наумовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбаченшзаконодавством, або шконуюшь р'обіти иа зазпачешіпідприем^ах, е устапоеах, оргапізаиіях чи у фізішх осібза договорами щвільно-правового характеру;

 

2)         члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі mux, які обрали особливийспосібоподаткування

 

3)         фізичні особи - суб'єкти підприємнщької діяльпості, та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприемпщ^ діяльпоапі: ф,™ (Jo**), бітьі, Ьіти та іиші

 

іяльпоапі, але разом з Z зЖси— п^риемпщьку їіяльпісіь і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;

 

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов ’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

 

5)         громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичнш представнщтвах, консульських установах України, філіях, представнщтвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов ’язковість яких надана Верховною Радою України);

 

6)         громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземнш дипломатичних представнщтвах та консульських установах іноземнш держав, філіях, представнщтвах, інших відокремлених підрозділах іноземнш підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);

 

7)         особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отргшують заробітну плату (вшагороду) за роботу на виборній посаді;

 

8)         особи, які проходять строкову військову службу у Збройнш Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах МШстерства внутрішніх справ України;

 

 

 

9)         працівнши воєнізованш формувань, особи начальнщького і рядового складу фельд ’єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу вшонавчої влади з питань зв’язку та інформатизації, гірничорятувальних частш незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварішо-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі;

 

10)       особи, які проходять альтернатшну (невійськову) службу;

 

11)       особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробнщтві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» крім осіб, які отримують виплати у зв ’язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які отргшують пенсії no інвалідності від нещасного випадку на виробнщтві та професійного захворювання;

 

12)       особи, які відповідно до законів отримують допомогу no догляду за дитшою до досягнення нею трирічного віку;

 

/ 13) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробнщтва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отргшанням стипендії відповідно до законодавства);

 

14)       один з непрацюючш працездатних батьків, усшовителів, опікун,

 

піклувальнш, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, a

 

також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за

 

інвалідом I групи або за престарілгш, який за висновком медичного

 

закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного

 

віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отргшують допомогу

 

або компенсацію відповідно до законодавства;

 

15)       особи, які отримують допомогу no тимчасовій

 

непрацездатності;

 

16)       безробітні в період отримання допомоги no безробіттю.

 

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

ЕТАПРОКИ   ПОЗИЦІЇ ЧАСУ

 

1          1991    Запроваджено сплату страхових внесків та фінансування за їх рахунок (а не з державного бюджету) виплати пенсій. Створено Пенсійний фонд - розпочато розбудову пенсійної системи на страхових засадах.

 

2          1999    Розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом України.

 

3          2000    Започатковано персоніфікацію відомостей про сплату страхових внесків - створено передумови для функціонування солідарної системи за страховими принципами.

 

4          2001    Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України «Про основні напрями пенсійного забезпечення населення України», яким передбачались заходи для проведення пенсійної реформи на 2001-2009 роки.

 

5          2001 -2002     Здійснено передачу органам Пенсійного фонду функцій з призначення та виплати пенсій.

 

6          2004    Набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого:

 

для призначення пенсії враховуються за даними персоніфікованого обліку лише періоди роботи та заробіток, з якого сплачено страхові внески;

 

- розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та

 

Продовження табл,

 

ЕТАП РОКИ  ПОЗИЦІЇЧАСУ

 

                        Державним бюджетом України. Запроваджено доплату до пенсій

 

до рівня прожиткового мінімуму, який діяв на той час (284,69

 

грн), що поряд із запровадженням відповідної мінімальної

 

гарантії, знівелювало диференціацію розмірів пенсій.

 

Набрав чинності Закон України «Про недержавне пенсійне

 

забезпечення».

 

7          2005    3 12 січня 2005 року, згідно із внесеними змінами до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

 

-          забезпечено виплату мінімальної пенсії за віком, за наявності у

 

чоловіків 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, у

 

розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб,

 

які втратили працездатність (332 грн);

 

-          здійснено перший крок до диференціації пенсій шляхом

 

введення доплати за понаднормовий стаж;

 

-          вперше пенсії підвищено у зв'язку із ростом заробітної плати.

 

Після набрання чинності з 1 січня 2005 року Закону України

 

«Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права

 

на пенсію, та інвалідам» соціальні пенсії переведено в соціальну

 

допомогу. Призначені відповідно до Закону України «Про

 

пенсійне забезпечення» соціальні пенсії за бажанням пенсіонера

 

продовжують виплачуватись органами Пенсійного фонду

 

України до закінчення терміну їх виплати.

 

8          2006    Поступово розвивається недержавне пенсійне забезпечення. У 2006 році чисельність учасників недержавних пенсійних фондів збільшилась у 2 рази, порівняно з 2005 роком, а сума активів недержавних пенсійних фондів збільшилась відповідно у три рази та склала 128 млн грн.

 

У 2006 році підвищення пенсій інвалідам війни, учасникам бойових дій та сім'ям загиблих провадиться, виходячи з прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.

 

9          2007    Передано до Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від 13 відомчих силових і судових органів.

 

Застосовано коефіцієнт підвищення пенсії у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в галузях економіки за попередній рік, що перевищує мінімальний, а саме: пенсії, призначені до 2005 року (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2002 та 2003 роки), підвищені на 28,03 %, що відповідає 96 % темпів зростання заробітної плати в галузях економіки у 2006 році порівняно із 2005 роком, а ті, які призначені в останні 2 роки (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в

 

Продовження табл,

 

ЕТАП РОКИ  ПОЗИЦІЇЧАСУ

 

                        галузях економіки за 2004 та 2005 роки), - на 20 %, що відповідає 68 % темпів зростання зарплати. Шдвищення пенсій протягом року провадилося у три етапи. Інвалідам війни та учасникам бойових дій надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає у інвалідів війни I групи - 100 відсотків, II групи - 90 відсотків, III групи -80 відсотків, учасників бойових дій - 70 відсотків розміру середньої заробітної плати в Україні за даними Державного комітету статистики за 2006 рік. Мінімальна пенсійна виплата без урахування пенсій за особливі заслуги перед Україною становить: для інвалідів війни I групи - 1041,47 грн, для інвалідів війни II групи - 937,32 грн, для інвалідів війни III групи - 833,18 грн, для учасників бойових дій - 729,03 грн. Парламентом у першому читанні схвалено проект Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».

 

10        2008    Завдяки збільшенню вартості 1 року страхового стажу та осучасненню заробітної плати, що враховується для розрахунку розміру пенсії, відновлено диференціацію пенсій для більшості пенсіонерів, а саме:

 

-          збільшено розмір оцінки одного року страхового стажу до 1,2

 

%, а з 1 жовтня 2008 року розмір оцінки одного року страхового

 

стажу дорівнюватиме 1,35 %;

 

-          більш ніж у три рази збільшено заробітну плату для

 

обчислення пенсії, а саме з 306 грн, яка враховувалася при

 

перерахунку пенсії у 2004 році, до 928 грн.

 

3 1 квітня 2008 року встановлено мінімальну пенсійну виплату всім категоріям одержувачів на рівні не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсійна система доповнюється системою пільг, компенсацій, гарантій, програмою житлових субсидій та іншими видами державної соціальної допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям з дітьми тощо. Всі пропозиції Уряду з пенсійних питань, які потребують нормативного і законодавчого врегулювання, попередньо узгоджуються з соціальними партнерами. Урядом також дотримується домовленість з Верховною Радою України щодо попереднього опрацювання та узгодження ініційованих ним законопроектів та надання методичної допомоги народним депутатам України у реалізації ними права законодавчої ініціативи в сфері пенсійного забезпечення. Забезпечується тісна співпраця з народними депутатами України щодо розгляду звернень громадян.

 

Сьогодні пенсійне забезпечення регулюється Конституцією України, міждержавними угодами та законодавчими актами України:

 

1.         Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

 

2.         Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

 

3.         Закон України "Про пенсійне забезпечення".

 

4.         Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

 

5.         Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

 

6.         Закон України "Про Кабінет Міністрів України".

 

7.         Закон України "Про статус народного депутата України".

 

8.         Закон України "Про державну службу".

 

9.         Закон України "Про прокуратуру".

 

 

 

10.       Закон України "Про статус суддів".

 

11.       Закон України "Про судову експертизу".

 

12.       Митний кодекс України.

 

 

 

13.       Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР.

 

14.       Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

 

15.       Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

 

16.       Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".

 

17.       Закон України "Про жертви нацистських переслідувань".

 

18.       Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

 

19.       Закон України "Про зайнятість населення".

 

20.       Закон України "Про донорство крові та її компонентів".

 

21.       Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".

 

22.       Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

 

23.       Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

 

24.       Закон України "Про Національний банк України".

 

25.       Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

 

26.       Закон України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".

 

27.       Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

 

28.       Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

 

29.       Закон України "Про дипломатичну службу".

 

30.       Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

 

ПЕРЕЛІК УГОД ТА ДОГОВОРІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

 

№п/п   КРАЇНА         МІЖНАРОДШ ДОГОВОРИ (УГОДИ)

 

1.         Білорусь

 

Вірменія

 

Казахстан

 

Киргизстан

 

Російська Федерація

 

Таджикистан

 

Туркменістан

 

Узбекистан

 

Україна           Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року набула чинності з дня підписання.

 

2.         Угорщина      Угода між Союзом РСР і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 20.12.1962 p., ратифікована 31.05.1963 p., набула чинності з 12 квітня 1963 року.

 

3.         Молдова        Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 p., ратифікована ВРУ 29.10.1996 p., набула чинності з 19 грудня 1996 року.

 

4.         Грузія  Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 09.01.1995 p., ратифікована ВРУ 22.11.1995 p., набула чинності з 22 грудня 1995 року.

 

5.         Азербайджан Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 p., набула чинності з 2 листопада 1996 року.

 

6.         Монголія        Угода між СРСР і Монгольською народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 06.04.1981 p., ратифікована 02.12.1981 p., набула чинності з 28 січня 1982 року.

 

7.         Румунія           Угода між Союзом РСР і Румунською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 24.12.1960 p., ратифікована 10.05.1961 p., набула чинності з 27 червня 1961 року.

 

            Продовження табл.

 

№п/п   КРАЇНА         МІЖНАРОДШ ДОГОВОРИ (УГОДИ)

 

8.         Білорусь         Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 14.12.1995 p., ратифікована 22.11.1996 p., набула чинності з 11 лютого 1997 року.

 

ПЕРЕЛІК УГОД ТА ДОГОВОРІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ПРОПОРЦІЙНИЙ ПРИНЦИП)

 

№п/п   КРАЇНА         МІЖНАРОДШ ДОГОВОРИ (УГОДИ)

 

1.         Латвія Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 26.02.1998 p., ратифікований ВРУ 19.03.1999 p., набув чинності з 11 червня 1999 року.

 

2.         Королівство Іспанія  Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення, громадян підписана 07.10.1996 p., ратифікована ВРУ 17.12.1997 p., набула чинності з 27 березня 1998 року.

 

3.         Литва Договір між Україною та Литовською Республі-кою про соціальне забезпечення, підписаний 23.04.2001 p., ратифікований ВРУ 10.01.2002 p., набув чинності з 8 лютого 2002 року.

 

4.         Естонія           Договір між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 20.02.1997 року, ратифікований ВРУ 04.11.1997 p., набув чинності з 28 січня 1998 року.

 

5.         Словаччина   Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 05.12.2000 p., ратифікований ВРУ 20.09.2001 p., набув чинності з 1 січня 2002 року.

 

6.         Чехія   Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 04.07.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 p., набув чинності з 1 квітня 2003 року.

 

7.         Болгарія          Договір між Україною та Республікою Болгарією про соціальне забезпечення, підписаний 04.09.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 p., набув чинності з 1 квітня 2003 року.

 

Принципи державного пенсійного страхування:

 

7. законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

 

2.         обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичнш осіб - суб'єктів підприємнщької діяльності;

 

3.         права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов 'язковому державному пенсійному страхуванню;

 

4.         заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;

 

5.         рівноправності застрахованих осіб щодо отргшання пенсійнш виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування;

 

6.         диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу тарозміру заробітної плати (доходу);

 

7.         солідарності та субсидування в солідарній системі;

 

8.         фінансування видатків на витату пенсій, надання соціальних послуг зарахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;

 

9.         спрямування частши страхових внесків до Накопичувального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;

 

 

 

10.       державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом;

 

11.       організації управління Пенсійним фондом на основі паритетності представншів від застрахованих осіб, роботодавців та держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його діяльності;

 

12.       обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

 

13.       цільового та ефективного використання коштів

 

загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

 

14.       відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового

 

державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, a

 

також за невшонання або неналежне виконання покладених на них

 

обов 'язків.

 

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

 

 




Переглядів: 7113 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (13)

Переглядів: 2251 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2024