RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 страхування відповідальності громадян 


Обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю (у тому числі нагородну), за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї здійснюють з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам, унаслідок виникнення страхових випадків, які призвели до заподіяння шкоди життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб.

Суб'єктами страхування відповідальності власників чи користувачів зброї є страхувальники, страховики і треті особи, яким заподіяна шкода.

 

Об'єктом страхування відповідальності власників чи користувачів зброї є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну фізичних і юридичних осіб, унаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

 

Страхувальниками є громадяни України, які володіють, зберігають або використовують:

 

— бойову нарізну вогнепальну зброю армійських зразків або зброю, виготовлену за спеціальним замовленням;

 

— вихолощену та навчальну зброю;

 

— несучасну стрілецьку зброю;

 

— мисливську нарізну вогнепальну зброю (карабіни, малокаліберні гвинтівки, комбіновані рушниці тощо);

 

— мисливську гладкоствольну вогнепальну зброю;

 

— спортивну вогнепальну зброю (спортивні пістолети, револьвери, гвинтівки, рушниці, призначені для використання в спортивних цілях тощо);

 

— холодну зброю (арбалети, луки, мисливські ножі, катани, мечі, палаші, ятагани, фінські ножі, кортики, кинджали, багнети, багнети-ножі, які не перебувають на озброєнні військових формувань);

 

— пневматичну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки калібру більш як 4,5 міліметра та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів).

 

Страхувальниками є також громадяни, які на законних підставах зберігають та використовують зброю, власниками якої є юридичні особи (крім військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, суду та інших правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків).

 

Страховиками є юридичні особи — резиденти України, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення страхування відповідальності власників чи користувачів зброї.

 

Треті особи — фізичні та юридичні особи, яким (або майну яких) заподіяна шкода внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї. Розмір шкоди встановлюється та визначається у встановленому законодавством порядку.

 

Страховий випадок — це подія, в результаті якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування ним шкоди, заподіяної третій особі та/або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

 

Страховими ризиками, в результаті яких настає цивільно-правова відповідальність страхувальника, є смерть, інвалідність чи втрата працездатності фізичної особи, а також пошкодження (знищення) майна фізичної та/або юридичної особи внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

 

Страховою сумою у разі страхування відповідальності власників чи користувачів зброї є грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхувальнику чи третій особі, якій заподіяно шкоду внаслідок страхового випадку. Страхова сума встановлюється:

 

— у разі відшкодування спадкоємцям особи, яка загинула (померла) внаслідок страхового випадку, — 11000 гривень;

 

— у разі призначення потерпілій третій особі I, II або III групи інвалідності — відповідно, 8250,5500,2750 гривень;

 

— за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи — 20 гривень, але не більш як 2 500 гривень;

 

— у разі пошкодження (знищення) майна — у розмірі балансової вартості пошкодженого (знищеного) майна внаслідок страхового випадку, але не більш як 30000 гривень. У разі відсутності балансової вартості майна його розмір, що підлягає відшкодуванню, встановлюється за домовленістю між потерпілою третьою особою та страховиком, але не більш як 30 000 гривень. Якщо така домовленість не була досягнута, розмір збитків встановлюється за рішенням суду. У разі часткового пошкодження майна для виплати страхового відшкодування оцінюється вартість майна, що підлягає заміні або відновленню (вартість відновлення), у визначеному законодавством порядку. Страховий тариф установлюють у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян терміном на один рік незалежно від виду та кількості зброї в одного громадянина.

 

Громадяни України до або під час реєстрації, перереєстрації зброї, отримання дозволу на право зберігання, носіння відомчої зброї під час виконання службових обов'язків, закріплення за ними зброї повинні в установленому порядку укласти договір страхування відповідальності власників чи користувачів зброї (далі — договір страхування) за формою згідно з додатком. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація, видача дозволу на право зберігання, носіння відомчої зброї під час виконання службових обов'язків, закріплення зброї не проводиться.

 

Договір страхування може бути укладений на термін від одного до десяти років.

 

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний у триденний термін після отримання інформації про страховий випадок повідомити про це страховика.

 

Для отримання страхового відшкодування страховику подаються такі документи:

 

— заява про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку;

 

— договір страхування;

 

— акт про розслідування страхового випадку (у разі розслідування);

 

— виписка з рішення суду про стягнення зі страхувальника збитків у розмірі заподіяної шкоди (у разі розгляду матеріалів у суді);

 

— документи, які засвідчують задоволення претензії третьої особи;

 

— листок непрацездатності про тимчасову втрату потерпілою третьою особою працездатності (або нотаріально засвідчену копію);

 

— копія рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення потерпілій третій особі інвалідності;

 

— свідоцтво про смерть потерпілої третьої особи (або нотаріально засвідчену копію).

 

Документи на виплату страхового відшкодування можуть подаватися страхувальником або третьою особою (її спадкоємцями). У разі загибелі чи смерті третьої особи внаслідок страхового випадку її спадкоємці повинні подати документ про право-наступність. На підставі отриманих документів страховик або уповноважена особа (аварійний комісар) складає страховий акт (аварійний сертифікат), який є підставою для виплати страхового відшкодування.

 

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 15-ти днів від дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін з дати його прийняття повідомляє заявника в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

 

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:

 

— навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, з необхідною обороною (без перевищення її меж) або захистом майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до законодавства;

 

— вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

 

— подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про настання страхового випадку;

 

— отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх завданні;

 

— несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру завданих збитків; — застосування зброї в рамках виправданої самооборони страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо напад на них був здійснений третьою особою.

 

У разі, коли заподіяна шкода частково або повністю компенсована іншими причетними до страхового випадку особами, страховик відшкодовує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкодуванню за договором страхування, і сумою, що компенсована іншими особами. Про таку компенсацію страхувальник, треті особи (їх спадкоємці) зобов'язані повідомити страховика.

Визначення об'єкта страхування. Крім особистого та майнового виділяється

також страхування відповідальності, коли об'єктами страхування є

«майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані ...

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її

майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі» (Закон України «Про

страхування», стаття 4).

 

Страхування відповідальності спрямоване на захист майнових прав осіб,

постраждалих у результаті дії або бездіяльності страхувальника. При

цьому відшкодування збитків постраждалим гарантується страховою

компанією та не залежить від фінансового стану страхувальника. Таке

страхування захищає також і фінансовий стан самого страхувальника, який

за наявності страхового полісу звільняється від витрат, пов'язаних зі

спричиненою ним шкодою. Суми компенсацій можуть бути дуже значними

(збитки часто мають катастрофічний характер), та й процес урегулювання

позовів за такими збитками досить тривалий. Завдяки економічній

доцільності та соціальній вагомості страхування відповідальності

з'явилося й на українському ринку. Страхування відповідальності

перевізників, судновласників, власників транспортних засобів,

туристичних організацій, імпортерів фармацевтичної продукції вже широко

здійснюється українськими страховиками як в обов'язковій, так і в

добровільній формі.

 

В основу всіх видів страхування відповідальності покладено норми

вітчизняного та міжнародного права. Рівень розвитку страхування

відповідальності прямо залежить від досконалості національних правових

інститутів. Для страхування становлять інтерес види відповідальності, що

мають майновий характер і пов'язані з компенсацією завданої шкоди. До

таких видів відповідальності належать цивільна, матеріальна та деякі

види адміністративної відповідальності.

 

Адміністративна відповідальність — це одна з форм юридичної ,

відповідальності громадян і посадових осіб за здійснення ними адмі-|

ністративного правопорушення.

 

Деякі види страхування відповідальності на транспорті розглянуто в

розділі 13 у складі морського й авіаційного страхування.

 

Матеріальна відповідальність — це обов'язок працівника відшкодувати

збитки, завдані підприємству, згідно з порядком, установленим трудовим

законодавством. Матеріальна відповідальність настає тільки за збитки,

які виникли внаслідок явно протиправної поведінки працівника, такої, що

її можна поставити йому у вину.

 

Цивільна (цивільно-правова) відповідальність виникає як юридичний

наслідок невиконання або неналежного виконання особою передбачених

цивільним правом обов'язків, що пов'язане з порушенням суб'єктивних

цивільних прав іншої особи. Цивільна відповідальність полягає у

застосуванні до правопорушника в інтересах потерпілого встановлених

законом або договором заходів впливу (санкцій) майнового характеру.

Ідеться про відшкодування збитків, сплату неустойки (штрафу, пені),




Переглядів: 7113 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (13)

Переглядів: 2253 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2024