5. Системи страхування
У страховій справі застосовують кілька систем страхування та
франшизи.
У майновому страхуванні найбільш поширеною є система
страхування за дійсною вартістю майна, що визначається як фактична на день
підписання договору. За цією системою страхове забезпечення дорівнює величині
збитків, тобто має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.
Страхування за системою пропорційної відповідальності
передбачає виплату страхового відшкодування, яке розраховується за формулою
Q = T * S/W,
де Q — страхове відшкодування;
S — страхова сума за угодою (договором);
W — вартісна оцінка об'єкта страхування;
Т — фактична сума збитків.
Пропорційна система передбачає участь страхувальника у
відшкодуванні збитків. Міра повноти відповідальності страховика в покритті
збитків застрахованого тим вища, чим менша різниця між вартісною оцінкою
об'єкта страхування та страховою сумою.
Страхування за системою першого ризику передбачає виплату
страхового відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми.
Під "першим ризиком" у страховій справі розуміють
ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.
При страхуванні за цією системою всі збитки у межах
страхової суми (перший ризик) відшкодовуються повністю, а збитки, що
перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються
зовсім.
Страхування за системою "дробової частини"
передбачає встановлення двох страхових сум, одна з яких називається показаною
вартістю. За показаною вартістю страхувальникові, як правило, відшкодуються
збитки від ризику у вигляді дробу або відсотка. Відповідальність страховика за
цією системою обмежується розмірами дробу. Отже, страхова сума буде меншою
показаної вартості та ЇЇ дробової частини. Страхове відшкодування дорівнюватиме
збиткам у межах страхової суми.
Якщо показана вартість дорівнює дійсній вартості, то система
страхування за дробовою частиною тотожна системі страхування за першим ризиком.
Якщо показана вартість менша від дійсної вартості, страхове
відшкодування розраховується за формулою
Q = T * S/W,
де Q — страхове відшкодування;
S — показана вартість;
W — вартісна оцінка об'єкта страхування;
Т — фактична сума збитку.
Страхування за відновною вартістю означає, що відшкодування
страховиком збитків за застрахований за цією системою об'єкт дорівнює ціні
нового майна відповідного виду. Знос майна не враховується. Ця система
забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника.
З метою підвищення відповідальності страхувальника за
дбайливе ставлення до об'єктів страхування в страховій справі практикують
розподіл відповідальності між страховиком та страхувальником у покритті
збитків.
Особиста участь страхувальника у покритті збитків
виражається через франшизу.
Франшиза — звільнення страховика від покриття збитків —
передбачена підписаним страховим договором. Вона може бути встановлена у
відсотках або в абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки
об'єкта або розміру збитків.
Розрізняють умовну (інтегральну) та безумовну (ексцедентну)
франшизи.
Умовна франшиза звільняє страховика від відповідальності за
збитки, які не перевищують встановленої франшизи, і зобов'язує його покривати
збитки повністю, якщо розмір їх перевищує франшизу.
Наприклад, якщо страхова сума становить 100 тис. грн, умовна
франшиза — 20% від страхової суми, тобто 20 тис. грн, а збитки страхувальника
становлять 18 тис. грн, то страховик звільняється від будь-якої компенсації
збитків страхувальнику.
Якщо ж за інших рівних умов збитки становлять 60 тис. грн,
то страховик відшкодовує усі 60 тис. грн, не звільняючись від 20 тис, які в
договорі було застережено як умовну франшизу.
Безумовна франшиза теж передбачає певне застереження
(клаузу) в страховому договорі. Вона за будь-яких умов звільняє страховика від
компенсації перших Х% страхової суми, незалежно від величини збитків. При
безумовній франшизі страхове відшкодування завжди дорівнює різниці між збитками
та безумовною франшизою. Наприклад, якщо страхова сума дорівнює 100 тис. грн,
безумовна франшиза — 20 тис. грн, то при збитках до 20 тис. грн страховик не
відповідає перед страхувальником, а при збитках, що становлять, скажімо, 70
тис. грн, відшкодує тільки 50 тис. грн (70 тис. грн - 20 тис. грн).
Таким чином, франшиза називається безумовною тому, що-вона
(безумовно, незалежно від умов) за будь-яких умов вилучається із зобов'язань
страховика, і умовною, оскільки вилучається за умови, що збитки не перевищують
встановленої величини франшизи.
Форми страхування Содержание
Порядок укладання і дії страхового
договору
Яндекс.Директ Все объявления
Начните просмотр вакансий с этого сайта! Уверены, что вы
найдёте здесь работу, о которой давно мечтали! fx4earn.com Франшиза. Выгодно! Откройте Школу
продаж Ларисы Цветовой! Окупаемость 1-3 мес. Сопровождение. Адрес и телефон
Страхування є
складовою частиною фінансової системи. Його органи сприяють формуванню
грошових ресурсів, відшкодуванню збитків, заподіяних природою, допомагають
накопичити, зберегти частину коштів населенню.
Нині стан
страхового ринку в Україні відображає суперечливі процеси, характерні для
сучасної економічної та політичної ситуації в країні, - колосальна потреба у
страхових послугах найчастіше не може бути задоволена страховими органами.
Досить сказати, що не більш як 5 % у сфері виробництва і споживання охоплені
страхуванням, а в галузях видобувної промисловості ще менше.
Разом з тим ринок
України, що формується, створює об'єктивні умови для активного розвитку
страхового бізнесу, появи різноманітних страхових організацій. Цьому сприяє й
розвиток підприємництва, зорієнтованого на потреби населення, підприємств,
комерційних організацій. Тому нині перед страховими організаціями постала
проблема надання клієнтам якісно нових страхових послуг, таких як захист
майна підприємців і їх фірм, ризиків, пов'язаних з впровадженням нових
технологій, страхування будівельно-монтажних, екологічних, комерційних, фінансових,
виробничих та інших ризиків, від безробіття, пенсійне страхування. Ці та
багато інших видів послуг потрібно узаконити, тому необхідна нова страхова
система, яка була б закріплена у законодавчих актах. Поки що в Україні ще не
прийняті закони про демонополізацію страхування. Незважаючи на це, в 1994 р. в
Україні функціонувало 650 страхових компаній, у тому числі з страхування
підприємницького ризику- 120.
Недержавні
страхові компанії вже сьогодні створили відчутну конкуренцію держстраху, що виявляється
у видах комерційного страхування, які надаються новим клієнтам.
Відповідно до
засновницьких документів і отриманої ліцензії альтернативні страхові компанії
можуть здійснювати такі види страхування:
особисте -
страхування життя від нещасних випадків, медичне страхування;
майнове -
страхування засобів наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та
інших видів майна, фінансових ризиків;
відповідальності
- страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та
інших видів відповідальності;
перестрахування -
страхування одним страхувачем на визначених угодою умовах ризику виконання
всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страхувача
(перестрахувача);
обов'язкове -
види страхування, якщо право на проведення їх не передбачено законодавчими
актами.
Таким чином,
поряд з державним розвивається страхування комерційне, альтернативне. В цілому
це позитивно відбивається на розвитку страхування, оскільки воно працює на
економіку і являє собою фінансові, тобто економічні відносини, в яких беруть
участь дві сторони (два суб'єкти).
Одна сторона
(суб'єкт) - це страхове товариство (приватне або державне), яке називається
страхувачем. Страхувач відпрацьовує умови страхування, пропонує їх своїм
клієнтам - юридичним (підприємствам, організаціям, установам) та приватним
особам. Якщо клієнтів влаштовують ці умови, то вони підписують договір за
встановленою формою і роблять страхувачу внески згідно з договором. У
світовій практиці він називається страховим полісом.
Друга сторона
(суб'єкт) цих економічних стосунків - це юридичні або приватні особи -
страхувальники.
У випадку,
передбаченому страхуванням (стихійне лихо, нещасний випадок тощо), при якому
страхувальнику завдано шкоди (економічної або здоров'ю), страхувач відповідно
до умов договору, сплачує страховку (страхову премію, страховий внесок).
Суму коштів, яка
накопичується у страхувача, називають страховим (резервним) фондом. При
державному страхуванні утворення і використання цього фонду перебуває у віданні
державної системи страхових органів - Держстраху. Цей фонд є одним з централізованих
грошових резервів держави. В разі альтернативного страхування - утворення і
використання страхового резервного фонду перебуває у віданні страхової
компанії.
Отже, страхування
- це економічні відносини, в які його суб'єкти -страхувачі та страхувальники -
вступають у процесі створення спеціального фонду (об'єкт страхових відносин),
що використовується страхувачем при сплаті грошей страхувальникам.
При цьому слід
підкреслити, що економічне страхування юридичних і приватних осіб як державою,
так і страховими компаніями є найважливішою складовою частиною соціального
забезпечення працюючого і непрацюючого (у тому числі безробітного) населення.
Механізм
страхування, умови забезпечення платоспроможності страхувачів і державний
контроль за їх діяльністю закріплені Декретом Кабінету Міністрів України „Про
страхування".
Підприємцю без
страхування працювати складно і він дедалі частіше звертається за послугами до
страхових компаній. І потрібно сказати, що в основному пріоритет віддається
недержавним структурам.
Разом з тим
новостворені страхові комерційні організації, не маючи досвіду роботи,
достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів, часто відлякують підприємця і
змушують його знову звертатися до Держстраху. Розуміючи це, ряд страхових
організацій („Омета Ін-стер", „Аско" та ін.) розпочали підготовку
власних кадрів для роботи в своїх установах.
Не маючи
фундаментальної державної та підприємницької підтримки, страховий ринок, як
елемент ринку України, формується поспіхом, з масою деформацій і помилок, які
потрібно буде виправляти у майбутньому.