RSS
Страхування

Меню сайту

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 банківське страхування 


Банківське страхування: нові виклики та можливості

Глобалізація усіх сфер економічного життя суспільства має неабиякий впливає на розвиток співпраці між банківськими установами та страховими компаніями не лише в Україні, а й за її межами. Удосконалення взаємовідносин між банками та страховими компаніями зумовлене необхідністю поглиблення інтеграційних процесів з метою виробництва конкурентоспроможних продуктів і більш якісного задоволення потреб клієнтів у фінансових послуг. Виникає нагальна потреба у дослідженні основ банкострахування та аналізі концептуальних підходів до організації та функціонування фінансового супермаркету як дієвої моделі співробітництва.

 

Виникнення банкострахування

 

Історично і хронологічно співіснування банківської справи і страхування бере свій початок ще із стародавніх часів. Першим проявом економічної інтеграції кредитної та страхової сфери на рівні послуг була морська позика або договір бодмерею, що є прикладом своєрідного симбіозу надання кредиту та ризикового страхування. Перша історична згадка про таку фінансову операцію походить із Греції з IV ст. до н. е. Позику в сумі 3000 драхм було вип¬лачено на рейс з Афін до Босфору і на повернення до Афін. Торгові міста Середземномор’я активно використовували так звану морську позику протягом багатьох століть. Заслуговує уваги той факт, що разом з позикою купець повертав додатково кредитору значну суму, котра могла набагато пе¬ревищувати суму середнього лихварського процента. Виплата такої позики перебувала у безпосередній залежності від успіху (її сплата вимагалась тільки у разі вдалого закінчення морської подорожі, тобто за відсутності страхового випадку).

Врахувавши ефективності інтеграції фінансових послуг, подібні операції по¬чали використовуватися не тільки в морських перевезеннях, але й сухопутних транспортуваннях, де вони виступали під назвою «квазі мор¬ська позика». Дані фінансові послуги використовувалися протягом середньовіччя і втратили своє значення лише в 1230 році, з виданням булли Папою Римським Григорієм IX, котрою він заборонив займатися лихварством усім християнам як справою негідною християнській моралі, незалежно від того, чи брався високий, чи низький процент . Реакцією на цю заборону була поступова заміна «морської позички» угодами фіктивної купівлі-продажу.

Перша згадка про угоду фіктивної купівлі-продажі датована 1234 роком. На підставі фіктивної угоди купівлі-продажу, кредитор умовно купував предмети, що транспортуються, а отже наражаються на ризики притаманні подорожам того часу. Даний договір передбачав розрахунок по закінченню подорожі. Додатково укладалася іще одна угода, в котрій зазначалось, що в разі успішного закінчення подорожі попередня умова підлягала анулюванню без жодних фінансових наслідків для сторін. Оплата товарів, як і страхова виплата, проводилась лише тоді, коли подорож не вдавалася, тобто майно, фіктивно куплене, було пошкоджене або знищене. Винагорода фіктивного покупця, а фактично кредитора чи страховика, за прийняття на себе ризику встановлювалася додатково і, як правило, оплачувалася попередньо.

Загалом схожий договір з елементом страхування життя, що має форму більш наближену до сучасного розуміння банкострахового продукту є транзакція окреслена «покупкою ренти». ЇЇ зміст полягав у тому, що одна сторона наділяла іншу грошовою сумою, обтяжуючи її натомість обов’язком періодичної сплати певних квот (рент), або по завершенні подорожі, чи протягом визначеного часу, або ж до смерті зацікавленої особи. У цьому випадку пожиттєва рента була елементом страхування (страхування життя), тоді як два перші види ренти становили форму сплати проценту з капіталу.

У Російській Імперії економічна інтеграція фінансових інституцій мала місце вже тому, що зародження страхування формувалось на основі банківських інституцій, хоча носило скоріше фіскальний характер. Воно було запроваджене Катериною ІІ, маніфестом від 28 червня 1786 року було заборонено страхувати майно в іноземних страховиків, а саме заборонялось у чужі держави будинки та фабрики «здешние на страх отдавать» , далі в указі йшло пояснення причин - вивозячи у такий спосіб гроші, що є збитком для держави. Була створена «страхова операція» земельного банку та вона діяла лише у великих містах, а на страхування приймала тільки споруди, що приймались банками як застава при наданні кредиту, фактично це – одна з перших форм іпотечного страхування. З цією ж метою та знову при банку було відкрито Страхову експедицію – першу страхову організацію Росії.

У розвинених країнах справжній період становлення «сучасного банкострахування» припадає на 80-ті роки ХХ ст. Значний вплив на нього мав розвиток лібералізації та глобалізації, характерний для цього періоду. Не заглиблюючись в історію, цей період називають першим етапом розвитку сучасного банкострахування , тому що починаючи із даного етапу, дослідження розвитку консолідації банківського та страхового бізнесу та формування відповідної бізнес архітектури уже не історична проблема, а глобальна, актуальна та притаманна для розвитку світової економіки, особливо для України і розвинених країн. Від 1980 року до 1989 року доходи банківських інституцій від продаж страхування життя у Франції зросли в сім разів, у середньому на 23 відсотки щорічно.

У 1985 році почали створювати перші, з урахуванням розвитку конку¬рен¬тного середовища й потреби, альянси за участю банківських установ та страхових компаній у Великій Британії і Франції. Так, Британська страхова компанія Standard Life інвестувала в Bank of Scotland, a французька GAN придбала Credit Indastriel et Commercial. У Великій Британії, згідно з Building Societies Act, із 1986 року бу¬ді¬вель¬ні товариства (ang buzldzng socteties) отримали право створювати власні ком¬панії зі страхування життя, а першим банком, який у цій країні надав такого типу страхові послуги, став TSB, що в 1967 році вийшов на ринок зі своїм продуктом TSB–Life зі страхування життя. У 1994 році частка при¬бут¬ку від страхової діяльності у цій структурі сягнула 25%, а інституція, значно підвищивши влас¬ні доходи, вийшла в лідери. У Франції в 1980 році Banque Nationale dе Paris Paribas створив власну страхову компанію Natio Vie. Даний підхід ви¬прав¬дав себе, про що свідчить результативність групи Paribas, яка тепер зай¬має домінуючі позиції у Франції.

Консолідація фінансових інституцій розпочиналась із продаж страхових продуктів через банківські відділення, котрі розширювали спектр традиційних банківських послуг, а згодом було створено нові форми заощаджень. Це послужило приводом для зростання зацікавленості банків до страхових послуг та набуттям часток власності у компаніях зі страхування життя. Слід наголосити, що на ринках, де ініціативу до консолідації проявили банки, сформувався термін «bancassurance», зміст котрого можна передати словом «банкострахування»  (banque + assurance / банк+страхування); іта¬лій¬ським відповідником цього терміну є «bancari», а іспанським  « banco¬assu¬rance» та англомовним «bankinsurance», але найчастіше дану взаємодію окреслюють франкомовним терміном «bancassurance» (банкострахуван¬ня) та німецькомовним аналогом «Allfіnanz», котрий українські вчені трак¬ту¬ють як теорію «загальних фінансів».

На сучасному фінансовому ринку виразно розкриваються саме дві основні тенденції – інтеграційна, виразником якої є концепція так званих «загальних фінансів» і дезінтеграційна, котра проявляється у концепції спеціалізації (у розрізі фінансових продуктів чи груп клієнтів) . Адже обидві тенденції притаманні лише для високо розвинутого фінансового ринку, а тому не дивно, що проблема взаємовідносин банківської та страхової сфери раніше не була предметом широкого обговорення, на відміну від сьогодення, коли набирає все більшої ваги.

Концепція «Загальних фінансів» є порівняно новою. Причиною появи якої було виникнення певної сукупності проблем фінансової індустрії у галузі збуту фінансових послуг. Спеціалісти переконані, що ця концепція формувалась у різних країнах майже одночасно, а тому отримала багатозначний термінологічний вираз.

У тих випадках, коли страховики не захотіли поступитись ініціативам банків, вони самі почали пропонувати послуги банківського характеру. Така діяльність страховиків була визначена окремим терміном «assurfinance», який максимально передає зміст саме таких фінансових взаємовідносин. Вважається, що започаткував його у 80-х роках тодішній керівник відомої французької страхової компанії AGF Мішель Альберт, який запропонував своїм клієнтам кредити та послуги на довірче управління їхніми фінансовими активами. На думку окремих дослідників банкострахових зв’язків, паралельне вживання цих двох термінів, які передають однаковий зміст, зумовлене тим, що «bancassurance» є повнішим з позиції банків, а «assurfinance» - з позиції страховиків. Хоча вважається, що перший термін глибше передає суть цього явища.

 

Портрет експертів

 

Редакція журналу «Страхова справа» продовжує традицію проведення тематичних спеціалізованих оглядів і пропонує до уваги читачів результати власного дослідження з питань банкострахування. Для оцінки рівня співпраці між страховими компаніями й банками нами використана методологія експертного опитування. В якості респондентів залучено 24 топ-менеджерів провідних компанія страхової галузі. Процес удосконалення механізму взаємодії та зростання частки банкострахування (bancassurance) в структурі доходів як банків, так і страхових компаній спонукали до проведення опитування у червні 2008 року.

Серед експертів 39% керують компаніями з чисельністю працюючих до 50 осіб; 13% - від 51 до 100 осіб; 18% - від 101 до 250 осіб; по 13% - від 251 до 500 осіб та від 501 до 1000 осіб й лише 4% - понад 1000 осіб. Переважна частина респондентів (52%) має досвід роботи на страховому ринку більше десяти років; 9% - від 7 до 10 років; 17% - від 5 до 7 років; 9% - від 3 до 5 років та 13% - до 3 років. В компаніях з вітчизняним капіталом працює 59% опитаних, в іноземних – 35%, а решта 6% зі змішаним. Так, 83% експертів – представники компаній, які спеціалізуються на ризиковому страхуванні, 17% - на страхуванні життя.




Переглядів: 7112 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (13)

Переглядів: 2251 | Додав: FreeDOM | Дата: 14.09.2012 | Коментарі (0)

1 2 3 »


Конструктор сайтів - uCoz
Copyright //strakhuvannya.at.ua © 2024